Користувач:Надія888/Чернетка

Стазис (з давньогр. στάσις "нерухомий") - поняття класичної риторики, що позначає процес визначення основних проблем диспуту та пошуку аргументів для їх ефективного вирішення. Цей метод допомагає промовцю вияскравити головні проблеми, критично підійти до кожного порушеного питання та оцінити, наскільки порушене питання відповідає суті справи та може переконати авдиторію. Існуванню теорії стазису завдячуємо Аристотелю, Цицерону та Гермагору з Темносу, який сформулював чотири ключові елементи стазису.

Використання методу стазису (відповідно до дослідників Кровлі та Гавхі) має такі переваги:[1]

  1. Допомагає промовцю чи промовиці висвітлити свою думку щодо предмету диспуту;
  2. Допомагає врахувати переконання та цінності авдиторії;
  3. Допомагає знайти "проблемні зони", які потрібно ретельніше дослідити;
  4. Вирізняє найбільш важливі точки для ефективної аргументації;
  5. Провадить промовця для ефективної побудови аргументації чи промови.

Стазис виражається чотирма типами стандартних, послідовних питань, на яких будується аргументація. Ці чотири питання сформулював Гермагор із Темносу. [2]

  1. Питання факту (кон'юнктури). Про сам факт існування проблеми. Чи було щось скоєно у певний час певною особою? Наприклад, чи справді А убив Б? Які факти? Чи взагалі існує проблема?
  2. Питання визначення. Про те, яке значення має сама подія, як її трактувати, в чому насправді вона полягає. До якого ширшого кола проблем можна її віднести? З яких елементів складається проблема, та як вони між собою пов'язані? Що впливає на визначення проблеми? Наприклад, чи було вбивство умисним чи випадковим?
  3. Питання якості. Стосується "якісної" оцінки дії. Може містити мотивацію чи пом'якшувальні, виправдовувальні обставини. Наскільки доброю чи поганою є ця подія? Наскільки серйозною? Які може мати наслідки, які можуть бути збитки тощо.
  4. Питання юрисдикції (компетенції).Стосується процедури розгляду питання. Чи в належному місці його розглядають, яка інстанція відповідає за такі випадки? Яких заходів необхідно вжити і кого потрібно залучити до вирішення проблеми тощо.

Деякі дослідники виділяють також п'ятий тип питань - питання причини та наслідку проблеми.

Таким чином, досягнути стазису означає, що сторони диспуту віднайшли консенсус узгаданих позиціях. У Давньому Римі якщо хоча б щодо однієї позиції сторони не могли дійти згоди, справу не могли розглядати далі.

Стазис може допомогти промовцю двома способами:[3]

  1. Евристично. Віднайти інші кути зору для розгляду проблеми, розвинути аргументи.
  2. Критично розглянути аргументи суперника. Побачити, що авдиторія вже сприйняла, а що ще потрібно довести.

Елементи стазису застосовують у командній роботі для побудови діалогу між представниками протилежних поглядів.

  1. Sloane, Thomas O. (1989-09). Reinventing Inventio. College English. Т. 51, № 5. с. 461. doi:10.2307/378000. ISSN 0010-0994. Процитовано 16 листопада 2019.
  2. Crowley, Sharon (1996-10). Ancient Rhetorics for Contemporary Students. College Composition and Communication. Т. 47, № 3. с. 438. doi:10.2307/358304. ISSN 0010-096X. Процитовано 16 листопада 2019.
  3. Grant-Davie, Dr. Keith. STASIS THEORY. {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)