Користувач:Катерина Кривонос/Чернетка

Житомирський район розташований у південній частині Житомирської області.

Район був заснований у 1928 році й носив назву Троянівський; центром його було селище Троянів. У 1939 році Троянівський район було перейменовано у Житомирський. На початку 60-х років минулого століття під час чергової реорганізації район було ліквідовано, його територія й населенні пункти перейшли до Коростишівського та Бердичівського територіальних управлінь. 4 січня 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР Житомирський район відновлено, його адміністративним центром було визначено м. Житомир.

Про район

ред.

Район межує з

  • Пулинським,
  • Черняхівським,
  • Коростишівським,
  • Андрушівським,
  • Бердичівським,
  • Чуднівським
  • Романівським районами.

Територія району становить 144143 га, що складає 4,8% території області. Район розташований у двох грунтово-кліматичних зонах. Південна частина відноситься до Лісостепу, а північна – до Полісся.

Гідромережу району складає р.Тетерів з притоками Гнилоп’ять, Кам’янка, р.Шийка, Бобрівка і Гуйва. Протяжність р.Тетерів у межах району 43,9 км, р.Гуйва – 20,0 км, р. Гнилоп’ять – 18,2 км.

Водосховища

ред.

На території району розміщено 4 водосховища: “Відсічне” (с.Тетерівка), “Денишівське” (с.Денеші), “Млинище” (с.Млинище), “Ліщинське” (с.Ліщин). Загальна площа водного дзеркала цих водосховищ складає 475 га, корисна ємність – 19,89 млн. м³.

Характер природної рослинності тісно пов’язаний з рельєфом, вологістю та типом ґрунтів. Одним із основних представників рослинності є ліси, в яких переважають сосна, дуб, береза, чорна вільха, осика. Площа лісового фонду 41,2 тис.га серед чагарників найбільш поширеними є ліщина, горобина, шипшина та крушина. Типовою трав’яною рослинністю в лісах є жовта глуха кропива, тонконіг лісовий, фіалка та інші.

З корисних копалин промислове значення мають запаси граніту, глини, піску. Зосереджено значне виробництво щебеню, виробів з граніту.

За адміністративно-територіальним поділом до складу району входять 4 сільські об’єднані територіальні громади, 16 сільських і одна селищна ради, в яких налічується 87 сільських населених пунктів та 3 селища міського типу: Озерне, Гуйва та Новогуйвинське.

Основний транспортний вузол зв’язку розташований в м. Житомир, де перетинаються залізничні та автомобільні шляхи. Залізничний вузол має п’ять напрямків: Коростень, Коростишів, Фастів, Бердичів, Новоград-Волинський. Щільність залізничних доріг складає 71 км/тис. м².

По території району проходить 5 автострад загальнодержавного значення: Київ-Чоп, Виступовичі-Житомир, Житомир-Могілів-Подільський, Житомир-Попільня-Сквира-Володарка, Житомир-Чернівці.

Автомобільні дороги місцевого значення та мости обслуговуються філією “Житомирський райавтодор” ДП” Житомирський облавтодор”.

[1]

  1. Про район. Житомирська РДА (укр.). Процитовано 14 липня 2021.