редагую

Фразеолігічні засоби мови у творі Котляревського «Енеїда»

ред.

Фразеологічні засоби мови — це використані у мовленні стилістично забарвлені мовні фразеологічні одиниці, які увиразнюють думку, надають виразу емоційного забарвлення, сприяють точності вираження змісту. Джерело походження багатьох фразеологізмів народне. Митці слова часто використовують їх у своїх творах з метою утвердження думки про народність твору.[1]

Загальні відомості

ред.
  Бурлескно-травестійна поема І.П.Котляревського «Енеїда»  започаткувала не тільки нову українську літературу, а й новий етап в історії українського народу. З неї почався потужний дух свідомого демократизму й людяності. Вона наперекір історичній долі утверджувала безсмертя українського народу, підносила його історію, самобутню ментальність, народну культуру, мову, волелюбний дух традицій, свободи, енергійності. 

Твір написаний народною мовою. Автор застосовує фразеологію, спостерігається накопичення синонімів, жаргонізмів, народнопоетичних порівнянь; у мову органічно вплетені прислів'я, приказки, пісні.

Народність мови поеми

ред.

Мова поеми повністю орієнтована на усне мовлення з такими характерними його ознаками як фамільярність, експресивність. Багатство й розмаїття усної розмовної лексики в «Енеїді» знаходить своє продовження у нагромадженні фразеології. Приказки й прислів'я, засновані на грі слів нісенітниці, феєрверки фразеологізмів щедрою рукою розсипані по всій поемі. Протягом усіх років розвитку фразеології як особливої лінгвістичної дисципліни завжди актуальною залишається проблема розуміння і визначення фразеологічної одиниці.[2]

Експресивність мови поеми

ред.
Лінгвістами виділений ряд властивостей, що відбивають специфіку фразеологічних одиниць: смислова цілісність, стійкість поєднання слів, переносне значення, експресивно-емоційна виразність, фіксованість лексичного складу, вжиткова, особлива семантична структура; лексичне значення; компонентний склад, відтворюваність. У мові поеми І.П.Котляревського «Енеїда» саме такий набір ознак всебічно характеризує семантичні, структурні та функціональні особливості фразеологічних одиниць, які відтворюються в тому значенні, у тих граматичних формах і в тих функціях, які закріплені за ними мовною традицією.

Дослідження лінгвістів

ред.

Категоріальною ознакою фразеологічних одиниць, як відомо, є стійкість. Наприклад у поемі: «Дай моєму Даресу сили, Йому хвоста щоб не вкрутили». Фразеологізм «вкрутити хвоста» означає «обмежити кому-небудь свободу дій, присмирити, приборкати когось». Як і інші фразеологічні одиниці, цей фразеологізм має постійний компонентний склад, непроникність структури, фіксований порядок проходження компонентів, незмінність граматичної форми. Фразеологічний зворот складається завжди з одних і тих же компонентів, тіснопов'язаних між собою як частини цілого і розташовані один за одним у суворо встановленому порядку. Сталість складу і місце розташування компонентів усвідомлюється мовцем як новоутворення. Таким синонімічним новоутворенням до вищеназваного фразеологізму є «утнути роги».[3]

Примітки

ред.
  1. Дудка О.О., Шевелєва Л.А.Українська мова. - Харків:вид-во "Світ дитинства", 2001. - 327с.
  2. 1. Алефіренко, М.Ф. Лексико-фразеологічні засоби художньо-образної системи поеми І.П. Котляревського «Енеїда». М.Ф. Алефіренко //Творчість Івана Котляревського в контексті сучасної філології. – К.: Наук. думка, 1990. С. 61 – 81.
  3. 8. Лисиченко, Л.А. Семантична структура синонімічного ряду в «Енеїді»