Користувачка : Antanana/onomatopoeia
звуконаслідування тварин
ред.
баран бекає: бе-е; ще: ба-ба-ба; бе-ке-ке;
вівця мекає / бекає / бляє: ме-ке-ке;
вовк виє: у-у-у…; ще: в-а-у-у-у! ще: воу-воу;
ворона каркає: кар-кар; ще: (для передачі більш близького каркання) кра-кра;
гадюка сичить: си-си;
глухар токує: теке, теке, тек, тек, тек!
гоготун (вид чайки): го-го-го;
голуб вуркоче / буркоче / туркоче: буркуку;
горобець цвірінькає: цвінь-цвірінь / цвірінь-цвірінь / цінь-цвірінь / цінь-цінь;
грак/г(р)айворон гракає / г(р)аяє: гра-гра;
гусак ґелкоче / гелгоче / гагає / ґерґоче / шайкає: ґа-ґа-ґа; ще: тра-тра-тра; га-га-га, гел-гел, ге-ге-ге;
джміль (політ): ж-ж-ж;
деркач: дер-дер;
жаба квакає / кумкає: ква-ква; кум-кум;
жайворонок співає: тью-і, тью-і, ті-і-і, трійю-тіх-тіх;
жук: ж-ж-ж;
журавель курличе: курли! курли! ще: кру-кру!
зайчик (стрибає): циб-циб-циб; стриб-стриб-стриб
зозуля кує: ку-ку;
індик гика: гик-гик-гик; гулі-гулі
їжак фирчить / чмихає: фир-фир; ще: пх-пх-пх;
качка качить / крякає, кахкає / вуткає: кря-кря, ках-ках / вуть-вуть;
квочка кокоче / квокає: ко-ко; кво-кво;
кінь ірже / ігає / геготить: і-го-го;
кіт нявкає: няв;
коза мекає: ме-е;
коник-стрибунець: т-р-р. тинь;
корова мукає / реве / бухає / мекає: му-у; ще: рику-рику;
курка кудкудакає / кокотить / кудкудахкає / кіркає: коркодак, кудак, коткодак, котодак, куркудак, куткудак; ще: тю-ун, тю-ун;
ластівка щебече:
лев гарчить:
лелека співає (на гнізді): ле-ле-ле;
лисиця дзявкає: дзяв-дзяв;
папуга: чир-чир;
півень кукурікає: ку-ку-рі-ку;
пугач кричить: пугу-пугу;
рись рикає / пирхає: рику-рику;
свиня вівкає / кувікає: вів / ку-вів;
свиня рохкає / хрокає, хрюкає: рох-рох; хро-хро; хрю-хрю;
синиця співає: зинь-зинь;
собака вавкає / гавкає / дзявкає / скавчить: вав-вав; гав-гав; ще: ги-р, авур; дзяв; скав;
сова ухкає / кричить: ух-ух; ще: пугу-пугу;
соловей тьохкає: тьох-тьох-тьох;
сорока скрекоче: че-че-че; скре-ке-ке;
цвіркун: чир-чир;
чайка квилить, кигиче: киги-киги;
при(від)кликання тварин
ред.
вівця: аш-маш, бе-бе // куш, куша, а-куш; гей, а-гей, гей-гей; арья, ар'йя, арийя;
гусак: гиля-гиля;
качка: вуть-вуть; тась-тась;
кінь: кось-кось; маш-маш, бе-бе; бтпру — стоп; гать / гаття / геття — праворуч, ксобі / ксоб — ліворуч; // куш, куша, а-куш; гайда і гай-гай; тррр — стій; но або звук утворений всмоктуванням повітря через стулені губи — вперед;
кіт: киць-киць; ще: миць-миць; кици-кици // птруськи;
коза: козь-козь; маш-маш, бе-бе;
корова: гейди! мань-мань, маня-маня, балай-балай, ґгу-ґгу, му-му; минь-минь // гей, а-гей, гей-гей; гайда і гай-гай; арья, ар'йя, арийя;
курка: ціп-ціп; кура-кура; тю-тю-тю // киш;
курча: ціпа-ціпа;
свиня: цинь-цинь, цинька-цинька // куш, куша, а-куш;
собака: сю-сю; на-на / на-на-на або звук утворений всмоктуванням повітря через стулені губи // пішловон;
теля: минь-минь;
тур: мань-мань, маня-маня, балай-балай, ґгу-ґгу, му-му;
звуконаслідування води
ред.
бл(д)ух — наслідування звуку від виливання води; ще: бр(д)ух; ждух;
бовть — звуконаслідування пірнання[д]
бовх — наслідування звуку падіння у воду; ще: бовсь; чубовх; шубовх; бобовх; буль-буль;
дзюрк — наслідування дзюрчання;
кап — звуконаслідування капання води;
плюсь — наслідування плюскотіння;
сьорб — наслідування звуку сьорбання;
хлюп — наслідування звуку хлюпання, плескання; хлюп-хлюп (спокійне море)[л] ;
шубовсть — звуконаслідування голосного пірнання[д] ;
звуконаслідування кроків, ходи
ред.
диб-диб — іти, дибати, шкандибати[ш] ;
гуп — звуконаслідування кроку; (може бути глухий удар);
туп-туп — звуконаслідування кроків[в] ;
чалап — наслідування звуку чалапання; ще: чап-чалап;
човг — наслідування звуку човгання;
топу-топу — звуконаслідування топотіння (табун топотить);
звуконаслідування грі на музичних інструментах
ред.
бам-бам — бубнарити — грати на бубні;
бринь-бринь — звуконаслідування грі на гітарі, бандурі тощо;
бутум-бас — наслідування грі на віолончелі;
ду-ду — звуконаслідування гри на сопілці;
лірі-лірі — звуконаслідування гри на лірі;
тирири — наслідування грі на музичному інструменті;
ті-лі-лі — наслідування грі на музичному інструменті;
тринь-тринь -звуконаслідування тринкання на музичному інструменті;
звуконаслідування ударів
ред.
апть — «хтось бив праником по шматтю: апть, апть, апть» (г.тютюнник);
бавх — ще: бебевх, бебех[у] , бевх, бовх, жбевх, чубовх, шубовх;
бах — звук від глухого удару[м] ; ще: гах, жах, тах, фах; також звук від пострілу;
бац — дзвінкий удар (стусан); раптовий удар;
бац! бех!.. — удар булавою;
бзінь — свистячий тонкий звук; ще: брінь/бринь; дзвінь; дзінь; дрінь; квінь; трінь; фрінь; цвінь;
блись! блись! — удар шаблею;
бух — глухий удар; ще: бубух[и] ; також: постріл із рушниці;
буц — удар рогом, чолом;
гегеп — важкий удар[н] ;
гуп — наслідування глухого удару;
гур-гур — 1) наслідування звуку гуркотання (про грім); «Темно, аж сумно… І відразу щось розтяло хмару і мовчки нахваляється на когось огняною лозиною. Тихий задуманий блиск тремтить по стінах, на миснику й на іконах. „Гур-гур…“ — торохнуло й покотилось щось над хатою. Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра» (С. Васильченко «Дощ»); 2) «А потім гармата як ревне: гур-гур!»
грюк — 1) наслідування звуків стукання, грюкання; ще: стук[к] , брязь[к] ; стук-грюк, стук-гряк; 2) гармати, вулкани, грім теж грюкають;
кабурх — кинути чимось важким;
клац — наслідування звуків клацання;
луп — звуконаслідування лупання, биття; очима теж лупають; ще: лясь; лусь; лулусь[т] ;
праск — звуконаслідування пострілу;
тарах — ще: тах-тарах; та-рарах; торох[е] ; трах;
та-та-та — звук зброї (кулемет); ще: со-ко-ко-ко (кулемет сокоче);
тиди-денця — наслідування звучання стуку зубів від холоду;
торох — гучний удар[б] ;
хлоп — наслідування звучання удару, хлопання;
хоп — раптовий удар; ще: хряп[у] ;
черк — удар косою: «немов хто косою — черк! А вдруге світліше — дзінь!»;
чирк — наслідування звучання чиркання (розпалювання вогню, добування іскри);
звуконаслідування дзвінких (металевих) ударів
ред.
бам-бам — дзвін бамкає;
бам-балам — дзвін баламкає;
бов-бов — «Бов! Бов! Бов! — не стихає на всіх дзвіницях передзвін, і співає хор на переходах» (А.Хижняк);
бом-бом — дзвін бомкає;
брязь! — дзвінкий удар;
бум — наслідування звуків удару у дзвін; ще: дзень-дзелень; (мелодійніший) трінь-трень; дзень-дзинь;
дзень, дзелень, дзінь — наслідування металевого звуку, удар крицею, шаблею. шаблі — дзвенять; «Коли ішов до криниці, відра дзень, дзень, дзень: руки тремтіли» (В. Дрозд); «Ось Григорій став і мантачить косу. Дзінь-дзінь!.. Дзінь-дзінь!» (О. Десняк);
дзінь-дзень… дзінь-дзянь… — ще: ідзянь-ідзінь… дзянь-дзінь; дзень…дзень..;
звуконаслідування падінь
ред.
брикиць;
бряк;
дзвяк;
кувирдь;
хиць — хрьопнутися, хряпнутися;
хряпусь;
цвак;
цвяк;
цмак;
швак;
швирдиць[ф] ;
швяк;
ага — вираження згоди; ще: ато; антак; авжеж; аякже;
агов — звуконаслідування оклику; ще: агось;
ай — для вираження болі, жалю, раптовості; ще: ой, ох, ех, йой, е, ах;
анумо, ади — «дивись»;
бе — погано; ще: ве; також: показувати язика;
блим-блим — очима; ще: кліп-кліп;
вва-вай — для вираження болю;
виль-виль — танцювати вихилясом;
во!.. — супер;
гей — для звертання уваги, оклику; ще: ей, агов;
гм — звуконаслідування, що передає паузу у мові для передачі розмірковування; ще: хм;
гойда-гойда — звуконаслідування гойдання;
гу — 1) звуконаслідування, що передає гудіння вітру; ще: ф-ф-ф; 2) наслідування безперервного плачу;
гульк — 1) раптова з'ява[д] ; 2) синонім глип[о] , зирк[г] , глядь; 3) синонім шусть;
ґев — сюди; ґе-ле-ґев! — відгук на нього;
дриґ-дриґ — звуконаслідування дриґання, дрижання;
дряп — звуконаслідування дряпання; ще: цап-царап;
йорз-йорз — йорзати;
кахи — наслідування звуку кашлю; ще: бухи та кахи; кахи-кахи; бухи-бухи;
кріц, кріц-кріц — наслідування звуків рівномірного різання ножицями, що шарудять (гуцульське);
круть-верть — наслідування вертіння[р] ; ще: скік-верть[ч] ;
кусь — наслідування кусання; ще: цап;
морг — моргати очима[ш] ; ще: луп;
лоп-лоп — в значеннях відтворювати звуки: лопання, клацання; бовтання; квоктання квочки; помаху крил; стьобання батогом;
лусь — наслідування лускання; ще: лулусь[т] ;
пих-пих — звуконаслідування пихтіння, напр. куріння цигаркою; ще: бих-бих;
пнись — дієслівно-вигукова форма дієслова пнутися[а] ;
пурх — звуконаслідування пурхання;
пшик — звуконаслідування шипіння, випаровування;
рип — наслідування рипіння снігу, дверей; 1) Різкий звук, що вини¬кає від тертя предмета або його частини об щось; звук, який видають деркачі та деякі інші птахи. За одним рипом — водночас, за¬разом; З рипом — з труднощами, через силу. рипання, рипати, рипіти; 2) рип-рип — Звуконаслідування, що відтворює різкий звук від тертя чогось об що-небудь. 2. розм. Уживається, як присудок зі значенням рипнути;
се-се-се = ха, не тут-то було;
скакіць! — утік, стрибув[х] ;
смик — від смикатися; ще: сіп[д] ;
стриб — звуконаслідування стрибання[ц] ; ще: стриб-скок; скок; скік-поскік; плиг[ж] ; стриб-скакіць[х]
стук — стук — стук, стук — стук — стук — удари серця;
сусіль! — (діал.) раптова поява; також втекти — те саме, що: шасть; шмиг;
тень-тень — у животі від страху (тенькає);
тиць — дія давання у руки;
тіп — від тіпатися; хитатися, коливатися, гойдатися; (- поли одягу) метлятися; (у трясці) тремтіти, дрижати, труситися; (від гніву) здригатися, СІПАТИСЯ, * * * смикатися; (- серце) калатати убитися;
трах-трах-тах… трах-тарах-тах…- звукове вираження ритмічного погойдування швидкого поїзда;
трісь — звуконаслідування ламання[х] ; ще: хрясь;
турай! = зверни увагу!
тю — звуконаслідування зневаги (як плювання); ще: тьху, пхе, овва; пху;
у-у — відмова, незгода, заперечення; ще: е-е;
фур-фур — звуконаслідування обтріпування; коні теж фуркають;
ф'ю — наслідування звуку свисту;
хаміль-хаміль — (розм.) швидко, хутко;
хвись — політ кудись[щ] ; ще: удар батогом;
хвиць — кобила хвицяє;
хвіть-хвіть — звуконаслідування присвистування;
хить — від хитатися; ще: хитю-хитю;
хіп — рвучко хапати[д] ; ще: хап[с] ; хвать; хоп; хапу-хапу; лап;
хльос-хлюп — звуки негоди, хвищі; ще: ха-у-у! ха-у-у!
хрум — наслідування звуку хрумання; ще: хрум-хрум — їсти із жадібністю;
хух — для передачі відчуття полегшення, задоволення (наприклад, від питва, наїдків);
цок — наслідування звуку підків коня; цокання бокалів, скла;
чик-чик — наслідування звуку розрізання (ножем);
чирінк, чирінк-чирінк — наслідування звуків рівномірного різання ножицями, що шарудять (верховинське);
ш… ш… — звуковий вияв шуму, шепоту; ще: шу-шу, шу-шу;
швіт', швіт'-швіт' — наслідування звуків кісьби (марамаросся);
штовх — наслідування штовхання[п] ;
шуг — наслідування польоту; швидкий рух;
шурх — 1) шурхіт листя, паперу; 2) швидкий рух[б] ;
шусть — швидкий рух;
щик-щик — звуконаслідування щикання; ще: гик-гик; хик-хик;
а. ^ «Хоч трісь, а пнись!» (приказка)[1]
б. ^ «Святий дух у дірку шурх» (загадка)[1]
в. ^ «Ходить кізочка По крутій горі, Ніжка як туп, так туп!» (народна пісня)[1]
г. ^ «За стіл сіла обідати [дівчина], а сама у віконце усе зирк та зирк, чи не йде Василь» (Г. Квітка-Основ'яненко)[1]
д. ^ «Черв'як кива — аж ось! Зі дна Гульк Щука! бовть! ,..вона за удку — хіп! А удка — сіп! З води шубовсть в окріп!» (П. Гулак-Артемовський)[1]
е. ^ «Випірнув з дна поганський бог—і торох лобом об кригу» (Ю. Мушкетик)[1]
ж. ^ «Гріх по дорозі біг, та до нас плиг» (приказка)[1]
и. ^ «Коли це зміюка — бубух! аж земля затряслася» (М. Возняк. Укр. нар. казки)[1]
к. ^ «Стук, брязь у віконечко; Вийди, вийди, коханочко!» (Укр. нар. пісня)[1] ; «Коли щось у віконце стук-стук!» (Марко Вовчок)[1]
л. ^ «Зробили йому човника, сів, одіпхнувсь, срібнеє веселочко мовби пустун — хлюп собі, хлюп» (П. Тичина)[1]
м. ^ «Летів птах, на воду бах» (М. Возняк. Укр. нар. казки)[1]
н. ^ «Грицько ухопив герлигу. — А куди? ..куди!.. — закричав. Та — гегеп! ґерлигою по горобенятах» (Панас Мирний)[1]
о. ^ «Випірнув поганський бог, глип — ряси немає» (Ю. Мушкетик)[1]
п. ^ «Пацю угледів молоденький Та зараз дядька штовх тихенько» (Л. Глібов)[1]
р. ^ «А той круть-верть неначе у капкані, мовчить, язик прильне к гортані» (Л. Глібов)[1]
с. ^ «Лисичка зараз хап та хап» (Л. Глібов)[1]
т. ^ «Аж ось лулусь щось під ногами» (Є. Гребінка)[1]
у. ^ «Та з сим словом [Хома] хряп дідуся по щоці.., а той бебех об землю…» (Г. Квітка-Основ'яненко)[1]
ф. ^ «Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла» (М. Драгоманов)[1]
х. ^ «Трісь... так, що він трохи не впав; Вовк скакіць зі скрині» (Укр. нар. казка)[1]
ц. ^ «Мекнув, мов його родимець почав мордувати, Та й стриб…» (П. Гулак-Артемовський)[1]
ч. ^ «Мале ягнятко Там гуляло, Скік-верть, сюди-туди — Та якось під той дуб і доскакало» (Л. Глібов)[1]
ш. ^ «Диб, диб на село, Кив-морг на його» (Укр. нар. пісня)[1]
щ. ^ «Хвесько: От так, свату, вгору хвись, щоб тобі брикали!» (Іван Некрашевич)[2]