Користувачка:ABludov/Блудов Андрій Валентинович

Блудов Андрій Валентинович (17 березня 1962, м. Уссурійськ, колишнього СРСР (тепер – РФ) – живописець.

Член Національної спілки художників України (1990), заслужений діяч мистецтв України ( 3 2018), закінчив Київський хдожній інститут (1990).

Хронопис

Андрій Блудов народився 17 березня 1962 року в місті Уссурійську на Далекому Сході колишнього СРСР (тепер – РФ). Він був другим сином у сім’ї. Родина проживала на Слобожанщині та Донбасі. Батько – військовослужбовець, офіцер, тож вони часто переїжджали.

1970–1975 років, уже в 14–15 років, навчаючись у Київській дитячій художній школі № 6 Оболонського району Андрій почав системне навчання і зустрівся зі своїм першим вчителем – Борисом Петровичем Іщуком.

У 1982 році закінчив Київський художньо-промисловий технікум.

У 1982 році він без проблем вступає до Київського художнього інституту на графічний факультет. Своєму проривові в навчанні на першому курсі митець завдячує Петру Петровичу Чебітьку.

Листопад 1983–1985 рр. – служба в армії, перерва у навчанні.

З 1988 року, ще навчаючись в інституті, А. Блудов вже учасник всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних авторитетних виставок.

У 1990 році був прийнятий до Національної спілки художників України, відразу після закінчення навчання.

У 1990 році, закінчивши навчання, відразу вступив до аспірантури та розпочав викладацьку діяльність у Київському художньому інституті.

У 1994 році відбулася перша персональна виставка представлена у Російській Федерації (у Москві) в галереї «Російська колекція». В той період митець активно співпрацював з М. Журавлем. Писав на тему міфів та образів (персональні проєкти – «Міфосвіти» та «Metanosis»).

У 1993 році митець увійшов до об’єднання художників «БЖ-АРТ».

1995 – Відеоарт «Акваторія світла» та  «Липневе рондо», справили велике враження на неспокушеного новим мистецтвом глядача тих часів.

1996–2010 років –  паралельно з живописом займався розвитком лендарту в Україні (лендарт фестивалі: «Могриця» та «Весняний вітер»).

У 2016 році куратор та мистецтвознавиця Вікторія Бурлака запросила А. Блудова на викладацьку роботу у Школі сучасного мистецтва при Інституті проблем сучасного мистецтва.

З 2018р. – заслужений діяч мистецтв України.

Про митця

    Чимало уваги початковому періоду творчості митця присвятив Олег Сидор-Гібелинда. Так, в експлікаціях до відеопроєктів 1995 року «Метанозис» та «Акваторія світла» він висловлює думку, що «це терапевтичний засіб від реальності, що як деякі різновиди приправ і отрут, хмільних трав, проростають обабіч основного художнього процесу. Але отрута їх солодка, як добрий лікер, він заколисує і навіває приємні сновидіння...»

    Візуальні проєкти А. Блудова знайшли відгук серед широкого загалу, а лендарт фестивалі «Могриця» та «Весняний вітер» стояли у витоків лендарту в Україні, де спільно з П. Бевзою, М. Журавлем і творчим об’єднанням «Лабораторія 20» творилась історія сучасного мистецтва країни. Саме тоді О. Сидор-Гібелинда та О. Ляпін писали про невимовно творчу атмосферу дійств, що створювались на київських пагорбах та розвивали сучасне прогресивне мистецтво України. Тоді було втілено чимало масштабних сміливих творчих експериментів і трансформацій простору, що допомогли художникові усвідомити його особисту художню трансформацію.

    О. Сидор-Гібелинда порівнює колористику А. Блудова з кольоровими сновидіннями: «Блудов обирає для своєї палітри найменш натуральні кольори – рожевий, фіолетовий, жовтий, іноді блакитний, з якого попередньо витравив усю природну солодкість. Лазур Блудова легка, майже анемічна, що швидше є сном лазурі».

     

    Вікторія Бурлака у своєму дипломному проєкті наголошує на вирафінованому почутті краси кольору митця. «Не існує якогось єдиного і специфічного колориту Андрія Блудова, він не повторюється в колористичних рішеннях своїх творів. Існують певні улюблені Блудовим кольорові тональності, якщо транспонувати цей музичний термін до царини живопису».

    О. Денисова вважає найголовнішим проєктом А. Блудова «Голоси». Вона звертає увагу на витворений художником образ, де людина створює обсяг і наповнення тієї своєї стрічки, яку перемотуватиме перед смертю. Але плівка та фотографія аж ніяк не намагаються стати «протезом» пам’яті. Вони лишаються її останнім носієм тоді, коли безпосередні дійові особи йдуть у небуття. Про цей же проєкт відомий філософ, академік С. Кримський зауважував, що фотографії в картинах художника постають «метаобразами певної антропологічної реальності», акцентував на трансформації художником іконописних прийомів і на вмінні перетворити старовинні фотографії на символ.

 

    О. Сперанська аналізує участь А. Блудова в проєкті «Бирючий 2019»: «Концептуальні роботи Андрія Блудова змальовують віртуальні світи та портали, що створюють ілюзію іншого, більш гармонійного та впорядкованого життя у цифровій реальності, залишаючись лише пасткою для свідомості «офісного планктону».