Відкрити головне меню

Корисні копалини Нігеру

Геологічна розвідка. 2008.

Зміст

Загальна характеристикаРедагувати

Найбільше значення з корисних копалин в Нігері мають уранові руди, фосфорити і зал. руди (табл.), відомі також родов. кам. вугілля, руд міді, вольфраму, молібдену, олова, літію, марганцю, хрому, титану, нікелю, свинцю, цинку, золота, бариту, соди, гіпсу (табл.).

Таблиця. Основні корисні копалини Нігера станом на 1999 р.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Залізні руди, млн т

200

1200

50 (Fe)

0,1

Золото, т

16

55

0,8 - 2,3 г/т

 

Молібден, тис. т

10

10

0,06 (Мо)

0,1

Олово, тис. т

1

3

0,5

 

Вугілля, млн т

69

1506

 

 

Фосфорити, млн т

55

134

27,5 (Р2О5)

1,1

Уран, тис. т

70

71,2*

0,2

2,8

  • за іншими даними – 160 тис. т.

Окремі види корисних копалинРедагувати

Вуглеводні. На заході і сході країни, де фундамент перекритий товщею осадових порід, виявлені могутні нафтоносні шари, які розробляються в районі Тумма.

Вугілля. Численні вияви кам. вугілля локалізовані в верхньовізейських сірокольорових теригенних відкладах. Єдине пром. родов. Ану-Арарен представлене пластами низькокалорійного вугілля потужністю 0,3-0,5 м (рідко до 4 м), що залягають на глиб. до 200 м.

Уран. Н. займає 10-е місце у світі за запасами урану (на 2000 р. 69 тис. т, частка у світі 2,1%). Найбільші родов. уранових руд приурочені до верхньовізейських сірокольорових г.п.: осадові родов. Акута (82,5 тис. т U3O8, вміст оксиду 0,4%), Імурарен (70 тис. т, 0,2%), Арні, сильно вироблене родов. Арлі. Окр. гідротермальні родов. локалізовані в зонах великих розломів у мезозойських відкладах (Азелік, 12 тис. т U3O8 і інші).

Залізо. Родов. осадових зал. руд району Ніамей (Сай, запаси 600 млн т, 51-53% Fe) приурочені до неогенових континентальних червонокольорових відкладів. Інші осадові зал. руди – з червоноколірними пісковиками верх. протерозою і ниж. палеозою (Гурма, на півночі Буем-Атакорської зони). Метаморфізовані зал. руди пов'язані із залізистими кварцитами архею (родов. Аїр).

Марганцеві руди відомі в зеленокам’яних серіях ниж. протерозою (масив Ліптако), вміст Mn в первинних (силікатних) рудах 10-17%, в окиснених 32-39%. Найбільше рудов. Тера (52 тис. т руди; за інш. оцінками, до 1 млн т).

Золото. У районі масиву Ліптако (бас. р. Сірба) є невеликі розсипи золота, вміст Au 0,5-5,8 г/м³. Корінні рудопрояви золота представлені гідротермальними сульфідно-кварцовими жилами в гранітах і зеленокам’яних породах ниж. протерозою.

Мідь і молібден. Родов. мідно-молібденових руд міднопорфірового типу Куркі (запаси 200 млн т руди, 0,039% Мо і 0,053% Cu) є в масиві Ліптако – трубне тіло в протерозойських гранітах. Гідротермальні рудопрояви міді є у відкладах крейди зах. обрамлення масиву Аїр, міді і молібдену – в фундаменті масиву Ліптако.

Олово. Родов. олов'яних руд (каситериту) пов'язані з кільцевими комплексами палеозойського віку в Аїрі. Корінне зруденіння представлене штокверками, жилами в екзо- і ендоконтактах гранітів. Каситерит асоціює з вольфрамітом, колумбітом і халькопіритом. З руйнуванням гранітів пов'язане утворення пролювіально-делювіальних розсипів (родов. Тарауаджі, Адрар-ель-Меккі і інш.).

Вияви поліметалічних руд є в Аїрі (гідротермальні кварцово-сульфідні жили в гнейсах архею) і в складчастій зоні Гурма (до 1,1% Pb і 0,95% Zn при потужності зони до дек. сотень м).

Літій. Родов. літієвих руд Ліптако, або Тера (запаси 350 тис. т руди з 1,4-3,0% LiO) вміщені в масиві Ліптако. Рудні мінерали – лепідоліт і сподумен.

Фосфорити. Осн. запаси фосфоритів пов'язані з вендськими відкладами півн. закінчення Буем-Атакорської зони (родов. Тапоа). Крім того, фосфорити виявлені в палеогенових відкладах району Тахуа.

Кам'яна сіль. Є родов. кам. солі, пов'язані з розсолами (Тегіддан-Тесум, оазис Фаші, Більма).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати