Коняга Володимир Анатолійович

український військовик

Коняга Володимир Анатолійович (21 грудня 1974, Озаринці, Могилів-Подільський район, Вінницька область — 15 жовтня 2015) — матрос, радіотелеграфіст взводу зв'язку 1-ї бригади морської піхоти (Миколаїв). Призваний за мобілізацією 23 квітня 2015 року.

Коняга Володимир Анатолійович
 Матрос
Загальна інформація
Народження 21 грудня 1974(1974-12-21)
Озаринці, Могилів-Подільський район, Вінницька область
Смерть 15 жовтня 2015(2015-10-15) (40 років)
м. Мангуш
Поховання Могилів-Подільський район
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування 1-ша бригада морської піхоти
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Життєпис ред.

У 1987 році закінчив Озаринецьку СЗШ. Після закінчення школи вступив у Барське ПТУ де здобув професію слюсаря — ремонтника. У 18 років був призваний на службу в армії на 2 роки. Певний час працював на Могилів-Подільському машинобудівному заводі. Проходив службу у військовій частині А2802, смт. Мангуш, Донецької області, де був радіотелеграфістом взводу зв'язку танкового батальйону. У Володимира Коняги залишилась сім'я: Дружина Коняга Оксана Степанівна, 1975 р.н., син: Коняга Вадим Володимирович, 1995 р.н. та дочка: Коняга Настя Володимирівна, 1999 р.н.[1][2].

Вшанування ред.

  • 18 грудня 2015 року в Озаринцях на будівлі ЗОШ відкрито меморіальну дошку Володимиру Конязі
  • 24 серпня 2016-го у місті Могилів-Подільський біля входу до міського парку відкрито Меморіал пам'яті героїв антитерористичної операції, серед яких є й портрет Володимира Коняги

Примітки ред.

  1. У вінничанина зупинилось серце на передовій АТО // «Винница.info», 21 жовтня 2015. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  2. В районі попрощались з учасником АТО — Володимиром Конягою // Могилів-Подільська районна державна адміністрація, 20 жовтня 2015. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 5 грудня 2015.

Джерела ред.