Відкрити головне меню

Конкордизм (з лат. «погодження») - праця Володимира Винниченка, що була написана ним наприкінці життєвого шляху та є підсумком його поглядів. Авторське визначення жанру — «соціопсихотерапевтичний» трактат[1]. В цій книзі Винниченко висловлюється з приводу найрізноманітніших питань (від гігієни до оптимального політичного режиму). Праця, як і погляди Винниченка, позначена істотним впливом Фрідріха Ніцше. За життя автора не була надрукована.

Конкордизм
Конкордизм.jpg
Жанр Трактат
Автор Володимир Винниченко
Мова українська
Написано 1938-1945
Опубліковано 2011

Зміст

ЗмістРедагувати

1. Щастя

2. Перешкоди щастю. Соціальна нерівність

3. Перешкоди щастю. Релігія

4. Конкордизм

5. Мораль дискордизму і мораль конкордизму

6. Мораль конкордизму. Погодження з природою

7. Погодження з природою. Годування

8. Погодження з собою

9. Погодження з ближнім

10. Погодження з ближніми. Сексуальна мораль дискордизму і конкордизму

11. Погодження з ближніми. Сексуальна мораль конкордизму

12. Погодження з колективом

13. Колективна мораль. Програма соціально-економічна

14. Колективна мораль. Програма політична

15. Інтернаціональний дискордизм та конкордизм

16. Спроби здійснення конкордизму

Післямова

Правила конкордизмуРедагувати

  1. В усіх галузях життя звільняйся від гіпнозу релігії і будь просто часткою природи.
  2. Будь погоджений з іншими, нешкідливими тобі живими істотами на землі і скільки мога бувай у русі, на повітрі, в найближчому контакті з сонцем, водою, рослиною.
  3. Не годуйся нічим противним природі людини.
  4. Будь суцільним.
  5. Будь чесним із собою.
  6. Будь погоджений у слові й дії.
  7. Будь послідовним до кінця.
  8. Не старайся любити ближніх без оцінки і не претендуй на їхню любов, не будучи цінним для них.
  9. Завсігди пам'ятай, що всі люди і ти сам хворі на страшну хворобу дискордизму. Борися не догмою, ненавистю, карою, а розумінням, жалістю, поміччю.
  10. Живи тільки з своєї власної праці.
  11. Кохайся, з ким любо кохатися, але родину твори тільки з тою людиною, яку ти всією душею і всім тілом хотів би (хотіла б) мати за матір (батька) дітей твоїх.
  12. Не пануй і не підлягай пануванню.
  13. Будь не над колективом, ні під ним, не поза ним, а тільки активною, відданою клітиною його, і тоді навіть страждання за нього буде тобі за вищу радість.

КритикаРедагувати

Як зазначає Тамара Гундорова, «[…] єресь соціалістичного утопізму, на основі якого вибудовується конкордистська свідомість у Винниченка, виявляється в тому, що на місці раю автором підставляється санаторій, а на місце природності — боротьба і поневолення. Винниченко доходить висновку, що утвердити конкордизм можна лише примусово, наприклад спеціальним лікуванням. […] Так ревізіоністська соціалістична утопія Винниченка виявляється одним з різновидів теорії насильства»[2]

ПриміткиРедагувати

  1. «Володимир Винниченко. Конкордизм. Система будування щастя»
  2. Гундорова Т. Конкордизм Володимира Винниченка: трагедія однієї утопії//Володимир Винниченко. Конкордизм. Система будування щастя. – К.: Український письменник, 2011. — 342 с. (Серія «Ad fontes»)

ДжерелаРедагувати

  • Володимир Винниченко. Конкордизм. Система будування щастя. – К.: Український письменник, 2011. — 342 с. (Серія «Ad fontes»)