Конвой № 4114 (січень 1944) — японський конвой часів Другої світової війни, проведення якого відбувалось у січні 1944-го.

Конвой №4102 (січень 44). Карта розташування: Океанія
Йокосука
Йокосука
Трук
Трук
1
1
Маршрут конвою. Місце загибелі «Ямакуні-Мару» та «Ямабіко-Мару» позначене як «1»

Вихідним пунктом конвою був атол Трук у центральній частині Каролінських островів, де ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції в цілому ряді архіпелагів. Пунктом призначення став розташований у Токійській затоці порт Йокосука, що під час війни був обраний як базовий для логістики Труку.

До складу конвою увійшли ремонтне судно «Ямабіко-Мару», транспорти «Ямакуні-Мару» і «Кейо-Мару» (Keiyo Maru), тоді як охорону забезпечували есмінець «Асанагі», кайбокан (фрегат) «Манджу» і флотське кабелеукладальне судно «Хацусіма» (останнє перетворено на мінний загороджувач зі встановленням скидачів глибинних бомб).

Загін вийшов з бази 2 січня 1944-го. Його маршрут пролягав через кілька традиційних районів патрулювання американських підводних човнів, які зазвичай діяли на підходах до Труку, біля Маріанських островів та поблизу східного узбережжя Японського архіпелагу. Більша частина переходу пройшла без інцидентів, але вранці 10 січня за чотири з половиною сотні кілометрів від Токійської затоки підводний човен USS Steelhead перехопив конвой. В умовах шторму субмарина випустила, за даними радару, чотири торпеди, одна з яких поцілила «Ямабіко-Мару». «Манджу» провів контратаку та скинув 8 глибинних бомб, але не досягнув якогось успіху.

«Ямакуні-Мару» взяв на буксир пошкоджене «Ямабіко-Мару» та повів його до Японії. 12 січня 1944-го кайбокан прийняв на борт частину людей з «Ямабіко-Мару», відокремився і 13 січня прибув до Токійської затоки. Того ж 13 січня «Ямабіко-Мару» довели до острова Хатідзьо (архіпелаг Ідзу), що лежить за дві з половиною сотні кілометрів від місця нападу USS Steelhead. Втім, уже на вході до бухти від сильного шторму пошкоджене судно розломилось і його кормова частина затонула. «Ямакуні-Мару» спробував завести в бухту носову частину, але в цей час (уже настало 14 січня) був атакований підводним човном USS Swordfish. Дві з чотирьох торпед влучили в ціль та потопили її, загинуло 18 членів екіпажу. Невдовзі затонули й залишки «Ямабіко-Мару», зі складу екіпажу якого загинуло 5 осіб. «Асанагі» доправив до Йокосуки вцілілих.

Для ескортування інших суден прибув тральщик W-24. 17 січня 1944-го він і залишки конвою прибули до Йокосуки.[1][2][3][4]

Примітки

ред.
  1. Japanese Repair Ships. www.combinedfleet.com. Процитовано 8 грудня 2022.
  2. Long Lancers. www.combinedfleet.com. Процитовано 8 грудня 2022.
  3. Japanese Minesweepers. www.combinedfleet.com. Процитовано 8 грудня 2022.
  4. Japanese Cable-Layers. www.combinedfleet.com. Процитовано 8 грудня 2022.