Конвой «Вевак № 7» — японський конвой часів Другої світової війни, проведення якого відбувалось у серпні 1943-го.

Конвой «Вевак № 7». Карта розташування: Океанія
Палау
Палау
Вевак
Вевак
Холландія
Холландія
Маршрут конвою

Пунктом призначення конвою був Вевак на північному узбережжі Нової Гвінеї, де розміщувався головний японський гарнізон на цьому острові. Вихідним пунктом став Палау — важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів.

До складу конвою увійшли транспорти «Нагато-Мару», «Нагано-Мару», «Ханькоу-Мару», «Аден-Мару», «Сін'ю-Мару» (Shinyu Maru) та «Юбає-Мару» (Yubae Maru), тоді як охорону забезпечували мисливці за підводними човнами CH-26 та CH-34. Загін вийшов з порту 20 серпня 1943-го, проте 23 серпня дістав наказ повернутись через підвищену активність ворожої авіації над Веваком.

28 серпня 1943-го конвой удруге рушив з Палау, проте цього разу до його складу не входило «Юбає-Мару». Невдовзі після опівночі 2 вересня загін досягнув пункту призначення та почав розвантаження. Втім, тієї ж доби його атакували 30 бомбардувальників В-25 під супроводом винищувачів Р-38, яким вдалось потопити «Нагато-Мару» (при виході з Палау мало на борту 8 тисяч бочок з авіаційним пальним, 10 автомобілів, рис та генеральні вантажі) та «Ханькоу-Мару». Разом із транспортами загинули 5 та 25 осіб відповідно (з них 23 були військовослужбовцями, що перебували на борту «Ханькоу-Мару»).

«Аден-Мару» та «Нагано-Мару» зазнали пошкоджень, проте перше з них змогло того ж 2 вересня полишити Вевак разом з конвоєм, який 7 вересня повернувся на Палау.

«Нагано-Мару» залишилось у Веваку та 4 вересня 1943-го після нової авіаційної атаки втратило хід, втім, його взяв на буксир танкер «Кьоєй-Мару № 2» (Kyoei Maru No. 2) та 6 вересня привів до розташованого за три з половиною сотні кілометрів західніше порту Холландія (наразі Джаяпура). 7—11 жовтня «Нагано-Мару» пройшло звідси до Палау в конвої «Холландія № 1».[1][2]

Примітки ред.

  1. Japanese Subchasers. www.combinedfleet.com. Процитовано 18 березня 2024.
  2. Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 18 березня 2024.