Вікіпедія

Конація

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У філософії розуму[1] і в психології конація стосується здатності застосовувати інтелектуальну енергію до завдання, щоб досягти його завершення або досягнення рішення[2]. Конація відрізняється від інших психічних явищ, зокрема пізнання та відчуттів[1] і описується як «знехтувана» порівняно з цими явищами. Вона може певною мірою збігатися з концепцією мотивації, але «здатність зосереджуватись і підтримувати наполегливі зусилля» розглядається як відповідніша конації[2].

Визначення

ред.

Онлайн-словник Мерріам-Вебстер визначає конацію як «схильність (інстинкт або потяг) діяти цілеспрямовано»[3]. Слово походить від латинських слів conari (пробувати) і conatio (спроба)[4]. Моральна конація — це «здатність породжувати відповідальність і спонукання до моральних дій перед лицем труднощів і наполегливості долати труднощі»[5].

Історія

ред.

Едвін Борінг включив огляд історії цієї концепції в свою «Історію експериментальної психології», опубліковану в 1929 році, посилаючись на типологію пізнання, конації та почуттів Джеймса Уорда[2], а також на конацію як «відоме доктрину» Джорджа Стаута. Поділ розуму на пізнання, конацію (або бажання) і відчуття також описав Іммануїл Кант[6]. Однак нещодавно Норман Шур включив слово «конація» до 1000 найскладніших (або часто забутих чи невідомих) слів англійської мови[7]. Для Джорджа Берклі в його есе «De Motu» це був термін, якого слід уникати, тому що «ми не правильно розуміємо» його значення[8].

Дослідження

ред.

Дослідники нейропсихології Ральф М. Рейтан і Дебора Вольфсон у дослідженні, опублікованому в 2000 році, розглядали виконання конкретних завдань, які, як було визнано, вимагають конативних здібностей, і припустили, що «конація, якою нехтували аспектом поведінки в нейропсихологічній оцінці, може бути відсутньою ланкою між когнітивними здібностями та прогнозуванням продуктивності в повсякденному житті»[2].

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Мозер, Р. (2013), Conative у додатку до Нової католицької енциклопедії 2012-2013: Етика та філософія (том 1), стор. 298–299
  • Lindeman, D., Propositional Attitudes in the Internet Encyclopedia of Philosophy

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Crawford, S. (2012), Minds and mental phenomena: an introduction, 3: Varieties of mental phenomena, accessed 19 May 2023
  2. ↑ а б в г Reitan, R. M. and Wolfson, D., Conation: A Neglected Aspect of Neuropsychological Functioning, Archives of Clinical Neuropsychology, Vol. 15, No. 5, 2000, pp. 443–453, accessed 19 May 2023
  3. ↑ Merriam-Webster, conation, accessed 8 June 2023
  4. ↑ Davis, Noah Knowles (1892). Elements of Psychology (англ.). New York: Silver, Burdett. с. 72.
  5. ↑ Hannah, Sean T.; Avolio, Bruce J.; May, Douglas R. (2011). Moral Maturation and Moral Conation: A Capacity Approach to Explaining Moral Thought and Action. Academy of Management Review. 36 (4): 663—685. doi:10.5465/amr.2010.0128.
  6. ↑ Katz, L. D., Pleasure in Stanford Encyclopedia of Philosophy, revised 17 June 2016, accessed 23 May 2023
  7. ↑ Schur, N. (1990), 1000 most challenging words, New York: Ballantine Books
  8. ↑ Kilne, A. D., George Berkeley: Philosophy of Science, in the Internet Encyclopedia of Philosophy, accessed 23 May 2023
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Конація