Комплекс з виробництва добрив у Таразі

Комплекс з виробництва добрив у Таразі — виробничий майданчик, який діє на півдні Казахстану.

Тараз

Місце розташування заводу

Виробництво добрив

Сировинною базою заводу стали родовища Каратауського фосфоритоносного басейну. В 1950-му на майданчику заводу ввели в дію цех суперфосфату, який в подальшому доповнили виробництвами амофосу (відповідний проект почали реалізовувати вже у другій половині 1950-х) та кормового трикальційфосфату.

Наразі майданчик в Таразі може також випускати сульфоамофос, нітроамофос, кормовий кальційнатрійфосфат. Як супутній продукт отримують фосфогіпс.

У 2020-му ввели в дію новий цех амофосу (моноамонійфосфату), який збільшив потужність майданчику по цьому продукту з 0,5 млн тонн до 1 млн тонн на рік.

З 2001 року завод в Таразі належить холдингу «Казфосфат».

Виробництво сульфатної кислоти

Розкладення фосфоритів потребує великих обсягів сульфатної кислоти. Первісно Джамбульський суперфосфатний завод отримав виробництво цієї сполуки на основі обпалювання піритів, які постачали гірничодобувні підприємства (зокрема, з Уралу).

У якийсь момент майданчик в Таразі припинив продукувати сульфатну кислоту за неефективною піритною технологією та перейшов до закупівель на ринку. Втім, щоб уникнути залежності від сторонніх постачальників, у 2013-му на майданчику в Таразі ввели в дію цех сульфатної кислоти річною потужністю 600 тисяч тонн, який діє за технологією спалювання сірки (можливо відзначити, що в Казахстані великим виробником сірки є компанія «Тенгизшевройл», що провадить розробку гігантського нафтового родовища Тенгіз). Завод має власну ТЕЦ, яка утилізує тепло від спалювання сірки.

Інший критичний компонент для випуску амофосу — аміак — придбавають на ринку у казахського виробника «Казазот» або російських постачальників.