Комплекс Супермена
Комплекс Супермена — у психології це нездорове почуття відповідальності або переконання, що всім іншим не вистачає здатності успішно виконувати одне чи кілька завдань. Така людина може відчувати постійну потребу «рятувати» інших і в процесі бере на себе більше роботи.[1]
| Комплекс Супермена | |
 |
Здається, вперше цей вислів використав німецько-американський психіатр Фредрік Вертам у своїй книзі «Зваблення невинних» 1954 року та в його свідченнях підкомітету Сенату з питань злочинності неповнолітніх. Його початкова теорія зосереджувалася не на поточному натяку на комплекс рятівника, а більше на схильності людей отримувати задоволення від спостереження, як хтось інший б'є іншу людину, поки вони стоять поряд неушкодженими.[2] Він стверджував, що діти, які читають комікси про Супермена, піддаються «фантазіям садистської радості від того, що бачать, як інших людей карають знову і знову, а ти сам залишаєшся несприйнятливим».[3] У своєму дискурсі про комплекс Супермена Вертам також звинувачував комікси в інших соціальних проблемах, таких як підліткова злочинність, гомосексуалізм і комунізм.[4]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Paterson, Kathy (2005). 55 Teaching Dilemmas: Ten Powerful Solutions to Almost Any Classroom Challenge. Ontario: Pembroke Publishers Limited. с. 24. ISBN 1551381915.
- ↑ Yeffeth, Glenn (2005). The Man from Krypton: A Closer Look at Superman. Dallas, TX: BenBella Books, Inc. с. 17. ISBN 1932100776.
- ↑ Seal of Approval: The History of the Comics Code ©1998 University Press of Mississippi
- ↑ Lee, Stan; Mair, George (2002). Excelsior!: The Amazing Life of Stan Lee. New York: Fireside. с. 90. ISBN 0743228006.