Команда PC-7
Команда PC-7 (англ. PC-7 Team — пілотажна група ВПС Швейцарії[en]. Свою назву вона отримала на честь своїх основних літаків — навчально-тренувальних Pilatus PC-7[en]. Головною базою команди PC-7 є авіабаза Дюбендорф[en].
Команда PC-7 | |
---|---|
англ. PC-7 Team | |
На службі | 1989 — по сьогодні |
Країна | Швейцарія |
Належність | Повітряні сили Швейцарії |
Роль | Пілотажна група |
Гарнізон/Штаб | авіабаза Дюбендорф |
Кольори | червоний, білий |
Вебсайт | pc7-team.ch |
Авіація | |
Навчальні літаки | 9 Pilatus PC-7 |
Медіафайли на Вікісховищі |
Історія
ред.Невдовзі після того, як у 1982 році був представлений PC-7, ВПС Швейцарії почали демонструвати новий літак в індивідуальних виступах. Перший публічний командний показ відбувся 29 серпня 1987 року на авіабазі Дюбендорф, і для нього було набрано спеціальну команду з дев'яти пілотів-добровольців. У 1989 році, коли ВПС Швейцарії святкували своє 75-річчя, Команда PC-7 отримала офіційний статус. У 1992 році команда вперше виступила за кордоном — на авіабазі[en] в Аворі (Франція)[1]. У 1998 році серйозно обговорювалося розформування команди з міркувань економії, але тодішній начальник департаменту оборони та спорту Адольф Оґі[en] (майбутній президент Швейцарії) наполіг на збереженні команди [1]. PC-7 Team надзвичайно популярна у Швейцарії та за кордоном і отримала кілька нагород, у тому числі «Меморіальний меч короля Хусейна» за найкращу польотну презентацію у Ферфорді, Велика Британія, у 2013 році [2].
Літаки і пілоти
ред.З моменту заснування команда літала на Pilatus PC-7 Turbo Trainer. У 2008 році кабіни пілотів було модернізовано за найсучаснішими технологіями, проведено загальний ремонт, а колірну схему — змінено на національні кольори Швейцарії, червоний і білий. До свого 25-річного ювілею у 2014 році команда встановила систему димогенераторів, розроблених Pilatus Aircraft, які були вперше були публічно використані 1 серпня 2014 року в аеропорту Буокс.
Усі пілоти команди PC-7 є штатними військовими пілотами та зазвичай літають на F/A-18. Кожен літак має позначення «Turbo» з номером.
Склад на 2023 рік [3]:
- Наземний командир — оберстлейтенант Даніель Стемплі «Stampa»
- Turbo Uno (лідер 1) — капітан Андреас Менк «Menkster»
- Turbo Due (правий фланг) — капітан Сандро Чінотті «Yuri»
- Turbo Tre (лівий фланг) — капітан Андрі Гауденц «Gaudi»
- Turbo Quattro (замикаючий) — капітан Крістіан Саварі «Sassel»
- Turbo Cinque (лівий фланг, зовнішній) — капітан Беда Стехелін «Beda»
- Turbo Sexi (правий фланг, зовнішній) — капітан Маттіас Гроссен «Nemo»
- Turbo Sette (соло 2) — капітан Бенджамін Метті «Daffy»
- Turbo Otto (соло 1) — капітан Сільван Андереґген «Gollum»
- Turbo Nove (лідер 2) — капітан Маріус Еггер «Pnö»
Галерея
ред.-
Один з літаків команди.
-
Стрій «Діамант»
-
Стрій «Стріла»
Примітки
ред.- ↑ а б в History of the PC-7 TEAM (англ.). PC-7 Team. Архів оригіналу за 27 серпня 2023.
- ↑ а б King Hussein Memorial Sword für die beste Flugvorführung in Fairford (GB) im Jahr 2013 [Меморіальний меч короля Хусейна за найкращу демонстрацію польотів у Ферфорді (Великобританія) у 2013 році.] (PDF) (нім.). Повітряні сили Швейцарії. Архів оригіналу (pdf) за 3 серпня 2016.
- ↑ а б History of the PC-7 TEAM (англ.). PC-7 Team. Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 21 квітня 2024.