Відкрити головне меню

Володи́мир Григо́рович Коле́сников (1951—2014) — український живописець, член НСХУ (1987), народний художник України (2004).

Колесников Володимир Григорович
Колесников Володимир Григорович.jpg
Народження 1 травня 1951(1951-05-01)
Луцьк
Смерть 28 червня 2014(2014-06-28) (63 роки)
  Полтава
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Львівська національна академія мистецтв
Діяльність художник
Нагороди Народний художник України

ЖиттєписРедагувати

Народився 1951 року в місті Луцьк.

1978 року закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва; викладачі М. Гладкий, В. Манастирський).

Член НСХУ від 1987 року; на творчій роботі. Від 2000-го — професор, завідуючий кафедрою рисунка, живопису та графічного дизайну Київського університету технологій та дизайну.

Від 1980-х — учасник всеукраїнських художніх виставок. Персональні відбулися у Києві та Москві (1989—1990), Фільдерштадті, Полтаві — 2008, 2010 та 2012 роки.

2004 року вдостоєний почесного звання народного художника України.

Основні напрями творчості — монументально-декоративне мистецто (розписи), станковий живопис (жанрові картини, натюрморти, пейзажі, портрети), графіка (афіші, політичні і соціальні плакати) — у стилях реалізму та сюрреалізму. Окремі роботи зберігаються у Полтавському художньому музеї.

Батько Володимира та Дмитра Колесникових.

Помер 2014 року в місті Полтава.

Твори:

  • плакати
    • «Колоніалізм» (1980)
    • до театральних вистав «Цілуй мене, Кет!» К. Портера (1981)
    • «З коханням не жартують» П. Кальдерона (1981)
    • «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка (1982)
    • «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1983)
    • «Майська ніч» за М. Гоголем (1983)
    • «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (1983)
  • розписи
    • «Онкологічна барокамера» (1982)
    • «Майбутня перемога медичної науки над хворобою рак» (1982, Українська медична стоматологічна академія)
    • «Весна» (1984, управління комунальним господарством)
    • «Музика квітів» (1985, будинок-інтернат)
    • «Полтавська битва» (аеропорт; 1985)
    • «Битва під Жовтими Водами» (1987)
    • «Возз'єднання» (1987)
    • «Маруся Чурай» (1987)
    • «Слов'яни» (1987, автовокзал, Полтава)
    • «Івана Купала» (1984, Будинок культури села Мартинівка Гадяцького району)
  • живопис
    • «Автопортрет» (1988)
    • «Вічний поклик» (1981)
    • «Дочка Марина» (1984)
    • «Полин — трава гірка» (1986)
    • «Драматург (А. Пундик)» (1986)
    • «Печаль» (1986)
    • «Зрілість» (1987)
    • «Раїса» (1988)
    • «Зимова дорога» (1991)
    • «Виноградники» (1992)
    • «Горіхи» (1992)
    • «Пустеля» (1992)
    • «Каміння вічності» (1993)
    • «Горіхи на червоному» (1993)
    • «Пелюстки» (1993)
    • «Алупка» (1993)
    • «Танець» (1993)
    • «Травнева ніч» (1993)
    • «Магнолії» (1993)
    • «Персик на заході» (1993)
    • «Кримська венера» (1993)
    • «Безкінечні гори» (1994)
    • «Блакитний ранок» (1994)
    • «Перли» (1994)
    • «Небесна кірха» (1994)
    • «Повернення до Японії» (1994)
    • «Спокуса в часі (Ірина)» (1994)
    • «Листя інжиру (Вікторія)» (1994)
    • «Скеля (Автопортрет)» (1994)
    • «Мадонна» (1995)
    • «Ніжність (Юлія)» (1997)
    • «Лілії» (1997)
    • «Л. Каденюк» (2000)
    • «Пасічник» (2002)
    • «Скелі» (2003)
    • «Бузок» (2007)
    • «І. Гресик» (2010)
    • «Балерини» (2011)
    • «Протистояння» (2011)
    • «Олена» (2011)
    • «Моя Скіфія» (2011).

22 червня 2018 року в Полтаві відкрито та освячено меморіальну дошку Володимиру Колеснікову.

ДжерелаРедагувати