Козинська волость (Канівський повіт)
волость у Канівському повіті Київської губернії
Козинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у містечку Козин.
Козинська волость | ||||
Центр | Козин | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 16 751 (1886) | |||
Населення | 11 736 осіб (1886) | |||
Густота | 64.1 осіб / км² | |||
Наступники | Миронівський район | |||
Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 11736 осіб (5792 чоловічої статі та 5944 — жіночої), 1817 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 9752 | 8082 |
Приватної власності | 4388 | 2907 |
Надільної власності | 2389 | 2117 |
Іншої власності | 222 | 196 |
Загалом | 16751 | 13302 |
Поселення волості:
- Козин — колишнє власницьке містечко при річці Росава за 53 версти від повітового міста, 1867 осіб, 320 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, 3 постоялих дворів, 4 постоялих будинки, 6 лавок. За 5 верст — винокурний завод.
- Ємчиха — колишнє власницьке село, 1514 осіб, 280 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Маслівка — колишнє власницьке село при річці Росава, 1782 особи, 311 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, водяний млин.
- Миронівка — колишнє власницьке село при річці Росава, 2328 осіб, 437 дворів, православна церква, школа, поштова станція, 7 постоялих будинків, 2 лавки, водяний млин, бурякоцукровий завод.
- Росава — колишнє власницьке село при річці Росава, 1778 осіб, 335 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинків, 32 лавки, водяний млин, 3 крупорушки.
- Салів Хутір — колишнє власницьке село при річці Росава, 544 особи, 98 дворів, постоялий будинок.
Старшинами волості були:
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |