Козаченко Андрій Євгенович
Андрій Євгенович Козаченко — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
| Андрій Козаченко Козаченко Андрій Євгенович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1985 м. Чернігів, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
1 березня 2022 (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ТрО ЗСУ | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Андрій Козаченко народився 1985 року. Закінчив Чернігівський національний технологічний університет. Брав участь у фестивалях КВК. Також палко вболівав за чернігівській футбольний клуб «Десна», виїжджаючи на ігри по всій Україні. Чернігівські ультрас його звали на псевдо «Шериф». Перебував на київському Майдані під час Революції Гідності, брав участь у сутичках з силовиками. В останні роки працював кур'єром. До цього мав невеличкий бізнес разом з батьком — власну кав'ярню. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 27 лютого став до лав територіальної оборони. За день, 28 лютого, під час обстрілу мікрорайону ЗАЗ отримав осколкове поранення, несумісне з життям. Його доставили до обласної лікарні, лікарі намагалися прооперувати, однак його врятувати так і не змогли. 1 березня 2022 року Андрій Козаченко помер. Похований на кладовищі Ялівщина в Чернігові після повернення батьків, які до травня 2022 року перебували в евакуації у м.Київ.[1][2].
Родина ред.
У загиблого залишилися батьки, він не був одружений.
Нагороди ред.
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3]
Увічнення пам'яті ред.
У рамках дерусифікації на честь Андрія Козаченка пропонували назвати вулицю Гагаріна у селі Чистий Колодязь на Чернігівщині. Втім, після виступу Валентини Чуб на громадських слуханнях з питань перейменування, яка заявила, що "Андрій Козаченко ніякого відношення не має до Чистого Колодязя" [4], мешканці села одностайно проголосували за перейменування вулиці Гагаріна на вулицю Миру.
Примітки ред.
- ↑ Суспільне (21 квітня 2022). Загиблі Герої Чернігівщини: Андрій Козаченко. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ Король, Галина (23 травня 2022). Відданий "Десні" та своєму місту Андрій Козаченко загинув, обороняючи Чернігів. https://chernihiv.city (укр.). Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ Державними нагородами відзначені 212 воїнів. Посмертно – 45. Новинарня (укр.). 15 травня 2022. Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ Протокол № 2 громадських слухань від 7 березня 2024 року с. Чистий Колодязь (PDF). Лосинівська ТГ (укр) . 7 березня 2024. Процитовано 03.04.2024.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 14 травня 2022 року № 334/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |