Відкрити головне меню

Ю́рій Микола́йович Коваль (нар. 17 січня 1980(19800117) — пом. 26 липня 2014) — солдат Збройних сил України.

Коваль Юрій Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Коваль Юрій Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 17 січня 1980(1980-01-17)
Ярославка
Смерть 26 липня 2014(2014-07-26) (34 роки)
Красне
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ ТАН (2016).png Танкові війська
Формування
1 ОТБр.png
 1 ОТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Ярославську ЗОШ, Київське ПТУ № 26, здобув спеціальність електрогазозварника. Строкову службу служив у Дніпродзержинську Луганської області, внутрішні війська. Демобілізувавшись, працював у своєму селі.

У часі війни мобілізований 19 березня 2014-го, солдат-навідник кулемета 2-го механізованого відділення, 2-й механізований взвод 2-ої механізованої роти 1-ї окремої гвардійської танкової бригади. Стояв на блокпосту біля річки Снов, потім охороняв Київське водосховище. Згодом перебував у зоні бойових дій.

Загинув уночі 26 липня у бою біля села Красне (Краснодонський район) неподалік від аеропорту Луганська. Від Макарового рушили до Щастя, а звідти до Луганського аеропорту з метою розблокування шляху до українських підрозділів, що обороняли аеропорт. Бійці отримали наказ закріпитися на висоті біля села Красне.

Група через 15 хвилин після прибуття на місце потрапила під обстріл мінометів та «Градів». Постріл з ПТУРа вивів з ладу танк, який більше не міг вести бій. Після отриманого наказу відступати група рушила в бік Луганського аеропорту, але потрапила у засідку. Військові зіскочили з БМП і почали вести бій. На трьох БТРах бійці прорвали два блокпости і потрапили в засідку. Загинув у бою, прикриваючи побратимів, тоді ж поліг Микола Бруй.

Тіло загиблого бойовики вивезли до Краснодона, лише через кілька днів його вдалося переправити до Чернігова через територію РФ.[1]

Похований 2 серпня 2014-го в селі Ярославка з військовими почестями.

Без Юрія лишилися мама, син Максим 2004 р. н., сестра Наталія.

Чернігівська обласна рада прийняла рішення про клопотання про присвоєння Юрію звання «Герой України» (посмертно).

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • 17 липня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]
  • нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • В Ярославці при церкві встановлено пам'ятник Юрію Ковалю та Юрію Хуторному.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати