Князєв Сергій Миколайович

український поліціянт, військовик російського походження

Сергі́й Микола́йович Кня́зєв (англ. Serhiy Knyazev, нар. 18 жовтня 1971, Мстьора, В'язниковський район, Володимирська область, РСФСР) — радник Міністра внутрішніх справ України, колишній голова Національної поліції України, член Колегії Міністерства внутрішніх справ України[2].

Князєв Сергій Миколайович
 Генерал поліції 1-го рангу
Загальна інформація
Народження 18 жовтня 1971(1971-10-18) (52 роки)
Мстьора, В'язниковський район, Володимирська область, РСФСР, СРСР[1]
Alma Mater Національна академія внутрішніх справ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Рід військ  Поліція
Війни / битви Війна на сході України
Командування
8 лютого 2017 — 24 вересня 2019
ПопередникВадим Троян
НаступникІгор Клименко

Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
CMNS: Князєв Сергій Миколайович у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився 18 жовтня 1971 року в селищі Мстьора у Владимирській області Росії. В дошкільному віці з батьками переїхав до міста Біла Церква на Київщині.

2002 закінчив Національну академію внутрішніх справ, у 2003 закінчив магістратуру, а у 2012 — ад'юнктуру НАВС[3].

Службу в органах внутрішніх справ розпочав у 1992 році міліціонером відділу охорони міста Біла Церква.

У 1995 році перейшов на службу в кримінальний відділ. З 1995 по 2008 рік пройшов службовий шлях від оперуповноваженого карного розшуку до заступника начальника — начальника кримінальної міліції, Білоцерківський міський відділ міліції.

Починаючи з 2008 року, керував управлінням карного розшуку ГУМВС України в Київській області.

З листопада 2014-го — т. в. о. заступника начальника Головного управління МВС України в Донецькій області, начальник кримінальної міліції.

З 15 липня 2015 року — начальник ГУ МВС України в Закарпатській області.

З 4 квітня 2016 року — начальник Головного управління Національної поліції в Рівненській області[4], його заступником став Максим Цуцкірідзе.

У серпні 2016 року президент Порошенко присвоїв Князєву звання генерала[5].

З 10 листопада 2016 року — начальник Департаменту карного розшуку Національної поліції України.

З 8 лютого 2017 року — голова Національної поліції України[6].

Член Колегії МВС України[7].

24 вересня 2019 року подав у відставку[8][9] та призначений радником міністра внутрішніх справ[2].

Після початку повномасштабної війни вступив до лав Збройних сил України у 72-гу окрему механізовану бригаду у званні старший сержант.[10]

Звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Думати — це прерогатива Верховної Ради, моя прерогатива виконувати — ТСН, 10 лютого 2017
  2. а б Екс-голова Національної поліції Князєв став радником Авакова. Буквы (укр.). 26 вересня 2019. Архів оригіналу за 26 Вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019. 
  3. Біографія Князєва С. М. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018. 
  4. МВС призначило нового начальника Нацполіції в Рівненській області. ukranews.com. Українські новини. 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 19 Квітня 2016. 
  5. Досвідчений кадр: хто такий новий керівник поліції Князєв?. [Архівовано 9 Лютого 2017 у Wayback Machine.] ВВС Україна. 8 лютого, 2017 рік.
  6. Сергій Князєв очолив Нацполіцію. [Архівовано 9 Лютого 2017 у Wayback Machine.] ВВС Україна. 8 лютого, 2017 рік.
  7. Сайт МВС України. Архів оригіналу за 17 Жовтня 2018. Процитовано 17 Жовтня 2018. 
  8. Князєв подав у відставку з посади голови Національної поліції. Лівий берег. Архів оригіналу за 24 Вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019. 
  9. Керівник Нацполіції Князєв подав у відставку. Українська правда (укр.). 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 24 Вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019. 
  10. З генерала у сержанти. Розмова із Сергієм Князєвим на позиціях у Бахмуті | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Процитовано 3 серпня 2022. 
  11. Указ Президента України від 29.08.2016 № 363/2016. Архів оригіналу за 20 Грудня 2018. Процитовано 20 Грудня 2018. 
  12. Указ Президента України від 04.08.2017 № 210/2017. Архів оригіналу за 5 Серпня 2017. Процитовано 5 Серпня 2017. 
  13. Указ Президента України від 13.10.2018 № 329/2018. Архів оригіналу за 17 Жовтня 2018. Процитовано 17 Жовтня 2018. 
  14. Указ Президента України від 19.12.2014 № 942/2014. Архів оригіналу за 20 Грудня 2018. Процитовано 20 Грудня 2018. 
  15. Указ Президента України від 23.08.2018 № 238/2018. Архів оригіналу за 20 Грудня 2018. Процитовано 20 Грудня 2018. 

Посилання ред.