Відкрити головне меню

Кнут Еміль Лундмарк (швед. Knut Emil Lundmark; 14 червня 1889 — 23 квітня 1958) — шведський астроном.

Кнут Лундмарк
Portrait of swedish professor Knut Lundmark as student 1908.jpg
Народився 14 червня 1889(1889-06-14)[1][2]
парафія Ельвсбюнd, Ельвсбюн (комуна), Норрботтен, Швеція, Шведсько-норвезька унія[2]
Помер 23 квітня 1958(1958-04-23)[1][2] (68 років)
Lunds Cathedral Assemblyd, Швеція[2]
Громадянство
(підданство)
Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність астроном, викладач університету
Alma mater Уппсальський університет[2]
Заклад Лундський університет
Аспіранти, докторанти Фріда Палмер
Член Королівське фізіографічне товариство у Лундіd

Кнут Лундмарк у Вікісховищі?

Народився в Ельвсбіні. Закінчив університет в Упсалі. Працював там до 1929 року, коли змінив К. В. Шарльє на посаді професора астрономії Лундського університету та директора обсерваторії цього університету.

Наукові роботи присвячені галактичній і позагалактичній астрономії. Деякі результати, отримані Лундмарком в цій галузі, визначили пізніші відкриття, які революціонізували наші уявлення про Галактику та природу спіральних туманностей. У дискусії про спіральні туманності він разом з Г. Кертісом був переконаним прихильником погляду про їх позагалактичну природу. 1919 року, вивчаючи нові зірки, що спалахнули в галактиці Андромеди, Лундмарк визначив відстань до цієї туманності і отримав значення, близьке до знайденого Е. П. Габблом кілька років потому. У тому ж році запропонував метод визначення відстаней до спіральних туманностей за їх кутовими розмірами. Провів (1926—1928) статистичне дослідження подвійних і кратних галактик; на підставі вивчення справжнього розподілу галактик у просторі першим дійшов висновку про існування Місцевої групи галактик і визначив розташування «екватора» цієї групи. 1946 року з аналізу відстані до M31, отриманого за великою кількістью нових зір, блакитних надгігантів та кулястих скупчень, зробив висновок про необхідність перегляду шкали позагалактичних відстаней (це питання остаточно вирішено В. Г. В. Бааде 1952 року). Лундмарк одним з перших отримав наочні свідчення обертання Галактики. 1919 року він довів, що відносно кулястих скупчень та позагалактичних туманностей Сонце рухається в площині Чумацького Шляху; 1924 року визначив, що цей рух відбувається під прямим кутом до напряму на галактичний центр, і висловив припущення про обертання Сонця і найближчих до нього зір навколо цього центру галактики.

На його честь названо астероїд 1334 Лундмарка.

ПриміткиРедагувати

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д Knut E Lundmark — 1917.

ПосиланняРедагувати