Кля́вза (кляуза) — гідротехнічна споруда; гребля, гать. Слово запозичене з німецької мови (Klause — «ущелина, перевал»). Клявзи будували на річках Українських Карпат. Використовувались переважно для сплавляння лісу — проходження плотів (бокорів) маловодними гірськими річками.

Момент проходження плоту через шлюз клявзи (фото 1970-х рр.)

Вище клявзи утворювалося водосховище, на якому формували плоти. Клявзи були обладнані спеціальними воротами-шлюзами. Для спуску води з плотом та плотогонами (бокорашами) шлюз відкривали, і вода з водосховища бурхливим потоком мчала вниз, несучи зі собою пліт. Завдяки цьому пліт допливав до іншої клявзи або до достатньо повноводної річки, якою він міг без перешкод рухатися в долину. Така система діяла увесь рік, за винятком деяких зимових місяців.

Клявзи були дерев'яними, лише основу робили з каміння. Деякі великі клявзи мали додаткові (зазвичай бокові) шлюзи для спуску зайвої води з водосховища.

Донині в Карпатах частково збереглося лише декілька клявз, наприклад клявзи Перкалаб (у верхів'ях Білого Черемошу), Лостунь (на Чорному Черемоші), Чорна Ріка (на Озерянці, притоці Тереблі).

Залишки клявзи на річці Перкалаб

Більше про функціонування і будову клявз можна довідатися в Музей лісу і сплаву на Чорній Ріці.

Див. такожРедагувати


ДжерелаРедагувати