Відкрити головне меню

Клавдій Рутилій Намаціан (лат. Rutilius Claudius Namatianus; ? — після 417) — державний діяч пізньої Римської імперії.

Клавдій Рутилій Намаціан
Ім'я при народженні лат. Claudius Rutilius Namatianus
Народився невідомо
Галлія
Помер після 417
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Національність галл
Діяльність державний службовець
Знання мов латина[1]
Жанр мандри[d]
Magnum opus De reditu suod
Посада префект міста
Батько Лаканій

ЖиттєписРедагувати

Походив із заможної родини з південної Галлії. Його батько, сенатор Лаканій, займав важливі посади в урядах імператорів Граціана, Валентиніана III та Феодосія I. Завдяки батьківському впливові Намаціан зумів зробити гарну кар'єру. Був прихильником поганства. Виступав проти політики Стиліхона. Також підтримував дружні стосунки з Квінтом Аврелієм Сіммахом.

У 412 році його призначено державним секретарем (лат. magister officiorum), у 415 році змінив батька на посаді префекта Риму. Втім у 416 році залишив місто, прямуючи до Галлії, куди вдерлися війська вестготів. Намаціан мав на меті врятувати від пограбування власні маєтності. Після 417 року доля Клавдія Рутілія невідома.

ТворчістьРедагувати

Єдиним відоми літературним твором Намаціана є поема у віршах «Мандрівка», де він описує свою подорож Етрурією, потім морем до Галлії. Водночас у його творі окрім географічних нарисів, надається цікава оцінка політичних подій, свідком яких був Намаціан. Тут помітна його критичне ставлення до християнства та його провідників, зокрема Стиліхона, Феодосія I. Цікавим є розгляд ситуації до й після захоплення Риму королем Аларіхом I.

До достоїнств поеми належать багатий топографічний, культурний та історичний зміст, вишукана латина і гладкий стиль.

ДжерелаРедагувати

  • Alan Cameron: The Last Pagans of Rome. Oxford University Press, Oxford u. a. 2011, S. 207ff. (англ.)
  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.