Відкрити головне меню

Київська школа поезії — літературне угруповання українських поетів покоління після шістдесятників, що виникло у Києві наприкінці 1960-тих, на початку 1970-тих.

Зміст

УчасникиРедагувати

До угруповання входили Василь Голобородько, Віктор Кордун, Василь Рубан, Микола Воробйов, Михайло Саченко, Валентина Отрощенко, Надія Кир'ян, Михайло Григорів, Іван Семененко, Станіслав Вишенський та Валерій Ілля.

Назва групи виникла у 1969 і походить від того, що її членами були студенти філологічного та філософського факультетів Київського університету.

Радянська влада з підозрою ставилася до цього, як загалом до будь-якого україномовного неформального об'єднання, тож невдовзі з університету було виключено Василя Рубана, Віктора Кордуна, Михайла Саченка, Надію Кир'ян, Миколу Воробйова. Василя Голобородька було виключено з Луганського педінституту.

Василь Голобородько, Микола Воробйов, Віктор Кордун та Михайло Григорів 1997 відділилися від групи й інколи саме цих 4 поетів називають представниками Київської школи[1].

Для поезії Київської школи характерна модерністська естетика на відміну від домінантного на той час соцреалізму в СРСР.

Творчі принципиРедагувати

  • Повернення до найпервісніших елементів і структур української міфологічної свідомості
  • Трансформація давнього міфологічного мислення в образах сучасної поезії
  • Повернення до лексичних першоджерел, розвинення їх до поетичних символів
  • Зосередження уваги на темах «природа», «людина», «всесвіт»
  • Органічність творення без оцінок власних почуттів та почуттів інших
  • Деяка недомовленість, що передбачає співтворчість читача
  • Відсутність дискурсивної мови
  • Пошук і відродження давньої поетичної традиції, що існувала до привнесення в Україну силабо-тонічної системи римованого віршування. Розвиток українського вільного вірша. Верлібр як принцип поетичного творення.[2]

АнтологіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Українські літературні школи та групи 60―90-х рр. ХХ ст.: Антологія вибраної поезії та есеїстики / Упоряд., автор вступ. слова, біобібліограф. відомостей та прим. Василь Ґабор. ― Львів: ЛА «Піраміда», 2009. С. 24.
  2. Принципи, сформульовані Віктором Кордуном, наводяться за статтею І. Андрусяка «Про „птахів, затиснутих дощами“, або що існує „у проміжку між травами“» у виданні Поети «витісненого покоління». Антологія / Упоряд. текстів та передмова І. М. Андрусяка. — Харків: Ранок, 2009. — с. 19-20

ДжерелаРедагувати

  • Тарас Пастух. Київська школа та її оточення. Модерні стильові течії української поезії 1960-90-х рр. — Львів: Львівський національний університет імені Івана-Франка, 2010
  • Українські літературні школи та групи 60―90-х рр. ХХ ст.: Антологія вибраної поезії та есеїстики / Упоряд., автор вступ. слова, біобібліограф. відомостей та прим. Василь Ґабор. ― Львів: ЛА «Піраміда», 2009
  • Рубан В. «Київська школа» // Молодь України. — 1990. — 2 грудня.
  • Моренець В. Прощання з ідеологічною вічністю // Березіль. — 1997. — № 1-2.
  • Моренець В. Слово, що випало з мовчання філософів // Слово і час. — 1997. — № 4.
  • Гриценко О. Як просто, здавалося б… // Вітчизна. — 1988. — № 1.
  • Бондар-Терещенко І. Двері до себе. (Про герметизм поетики 80-х рр.) // Сучасність. — 1997. — № 9.
  • Москаленко М. Віктор Кордун: поезія і велич світу // Сучасність. — 1994. — № 4.
  • Кордун В. Київська школа поезії — що це таке? // Світо-вид. — 1997. — № 1-2.
  • Дударенко Людмила Валеріївна. Поетична Київська школа: ідейні та естетичні параметри: дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004.

ПосиланняРедагувати