Кисловський Олександр Дмитрович (*1887(1887) — †1923) — капітан 2 рангу (лютий 1919 р.), офіцер Російського імператорського флоту, Українського Державного Флоту та флоту Збройних Сил Півдня Росії.

Служба

ред.

Закінчив Морський Кадетський корпус (1907 р.), Штурманський офіцерський клас (1914 р.). Мічман (1908 р.). На початок світової війни — старший лейтенант. У Першу Світову війну в Чорноморською Мінною і Крейсерською бригадах, штурманський офіцер 1 розряду (1916). З березня 1917 р. командував ескадреними міноносцями «Дзвінкий» і «Гнівний». Нагороджений Георгіївською зброєю (січень 1917 р.).

В 1918 р. — в українському флоті. З 1 жовтня 1918 р. — командир канонерського човна «Запорожець»[1], що став першим навчальним кораблем українських ВМС в ХХ сторіччі.

З 1919 р. в Збройних силах Півдня Росії. У 1919 р. командир офіцерського загону «морської охорони Севастополя», командир есмінця «Живий». У серпні 1919 р. брав участь у десанті на Сухому Лимані, який на короткий час захопив Одесу, тоді ж за його наказом був розстріляний авіатор Михайло Єфімов.

З лютого 1920 р. начальник загону Чорноморського флоту в Севастополі. Взимку і весною 1920 р. начальник Каркинітського загону білого Чорноморського флоту. Учасник десанту в лютому 1920 р. Капітан 2-го рангу (з квітня 1919 р.).

В еміграції проживав в Туреччині.

Примітки

ред.
  1. Шрамченко Святослав. Закон про державну українську фльоту та його виконавці.//За Державність. Ч.5. Каліш, 1935.

Література

ред.