Кирилюк Юліан Васильович

Юліан Кирилюк (псевдо: «Отава», «Чех», «Аскольд», 7 грудня 1921, с. Заланів, Рогатинський район, Івано-Франківська область — 9 серпня 1947, біля с. Ятвяги, Жидачівський район, Львівська область) — український військовик, заступник командира сотні, хорунжий УПА, провідник Бібрецького надрайонного проводу ОУНР, Лицар Бронзового хреста заслуги УПА.

Юліан Кирилюк
 Хорунжий
Загальна інформація
Народження 7 грудня 1921(1921-12-07)
с. Заланів, Рогатинський район, Івано-Франківська область
Смерть 9 серпня 1946(1946-08-09) (24 роки)
біля с. Ятвяги, Жидачівський район, Львівська область
Псевдо «Отава», «Чех», «Аскольд»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА ОУН
Війни / битви Друга Світова війна
Командування
Бібрецький надрайонний провід ОУН
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Заслуги — 30.7.1950

Життєпис ред.

Народився 7 грудня 1921 у Заланові на Рогатинщині. Співав у сільському хорі, а також керував самодіяльним драматичним гуртком. У 1930-х навчався у приватній гімназії “Рідної Школи” в Рогатині.

В 1939 році вже належав до ОУН. В період німецької окупації навчався у Львівській політехніці, працював у студентській мережі ОУН, керував підреферентурою робітничого сектора.

З 1944 року в УПА, закінчив підстаршинську школу, став чотовим (командиром взводу), відтак заступником сотенного теренової самооборонної сотні (роти) Рогатинського повіту ОУН, якою командував Володимир Зобків-“Кос”. Мав ступінь старшого вістуна (сержанта).

Наступного року, після створення Рогатинської округи у складі Львівського краю ОУН, очолив у ній Бібрецький надрайон (включав Бібрецький, Винниківський, Новострілицький і Ходорівський райони). Відзначався керівництвом як солідний, працьовитий, ідейний, активний, інтелектуально вироблений, при цьому хворобливий і формаліст. В підпіллі відомий за псевдонімом “Отава”, а також “Чех” та “Аскольд”.

Загинув біля села Ятвяги Жидачівського р-ну 9 серпня 1947. О 6 год. ранку на північ від села оперативна група Новострілищанського райвідділу МГБ спільно з солдатами 2-ї стрілецької роти 332-го полку внутрішніх військ МГБ виявила повстанську криївку. Троє підпільників, які були в ній, озброєні автоматами, пістолетами та гранатами, оборонялися, намагалися прорватися і у перестрілці загинули. Крім “Отави”, це були місцеві повстанці “Василько” і “Гай”. В криївці вороги захопили 5 тисяч листівок проти здачі хліба державі.

Нагороди ред.

Відзначений Бронзовим Хрестом заслуги УПА (наказ ГВШ УПА ч. 2/50 від 30.07.1950) та підвищений до ступеня хорунжого (наказ ГВШ УПА ч. 1/51 від 25.01.1951).

 
Схема криївки, у якій загинув Юліан Кирилюк

Вшанування пам'яті ред.

3 жовтня 2019 року у Рогатині на Івано-Франківщині передали його нагороду родичам.[1]

Див. також ред.

Лицарі ОУН та УПА

Примітки ред.

Посилання ред.

Василь Краївський: погляд з висоти трьох поколінь

Джерела та література ред.

  • Манзуренко В. Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ / В. Манзуренко // Український визвольний рух. – Львів, 2006. – Зб. 7. – С. 267–287; Манзуренко В. Лицарі Срібного хреста заслуги / В. Манзуренко // Український визвольний рух. – Львів, 2006. – Зб. 8. – С. 277–301; Манзуренко В. Лицарі Срібного хреста бойової заслуги 1-го та 2-го класів / В. Манзуренко // Український визвольний рух. – Львів, 2007. – Зб. 9. – С. 248–279.