Кембриджська п'ятірка

	Кембриджська п'ятірка
Сфера роботи	шпигунство
Місце активності	Велика Британія
Названо на честь	Кембриджський університет
	Кембриджська п'ятірка у Вікісховищі

Ке́мбриджська п'яті́рка (англ. Cambridge Five) — ядро мережі радянських шпигунів у Великій Британії, завербованих у 30-х роках XX сторіччя під час навчання в Кембриджському університеті^[1]. Включала п'ятьох випускників Кембриджського університету: К. Філбі, Г. Берджесс, Д. Маклін (Маклейн), Е. Блант і Д. Кернкросс, які займалися журналістикою, працювали в міністерствах закордонних справ і внутрішніх справ, успішно просувалися по службі і поступово отримували доступ до найважливіших державних секретів^[2].

Колишній директор ЦРУ Аллен Даллес назвав «Кембриджську п'ятірку» «найсильнішою розвідувальною групою часів Другої світової війни».

Склад

Кім Філбі (англ. Kim Philby) — кодовий псевдонім «Stanley», займав високий пост у спецслужбі Великої Британії в SIS (MI6) і MI5.

Ентоні Блант (англ. Anthony Blunt) — псевдонім «Johnson», працював у військовій контррозвідці, радник короля Георга VI.

Гай Берджесс (англ. Guy Burgess) — псевдонім «Hicks», працював у військовій контррозвідці, у міністерстві зовнішніх справ Великої Британії.

Дональд Маклін (англ. Donald Duart Maclean) — псевдонім «Homer», працював у міністерстві зовнішніх справ Великої Британії.

Джон Кернкросс (англ. John Cairncross) — працював у військовій контррозвідці, у міністерстві закордонних справ Великої Британії^[3].

Andrew Sinclair, The Red and the Blue: Intelligence, Treason and the Universities (Coronet Books, Hodder and Stoughten, U.K. 1987). ISBN 0-340-41687-4.