Кембриджська п'ятірка

Ке́мбриджська п'яті́рка — ядро мережі радянських шпигунів у Великій Британії, завербованих у 30-х роках XX сторіччя під час навчання в Кембриджському університеті[1]. Включала п'ятьох випускників Кембриджського університету: К. Філбі, Г. Берджесс, Д. Маклін (Маклейн), Е. Блант і Д. Кернкросс, які займалися журналістикою, працювали в міністерствах закордонних справ і внутрішніх справ, успішно просувалися по службі і поступово отримували доступ до найважливіших державних секретів[2].

Колишній директор ЦРУ Аллен Даллес назвав «Кембриджську п'ятірку» «найсильнішою розвідувальною групою часів Другої світової війни».

Кім Філбі

ред.

Кім Філбі (англ. Kim Philby) — кодовий псевдонім «Stanley», займав високий пост у спецслужбі Великої Британії в SIS (MI6) і MI5.

Ентоні Блант

ред.

Ентоні Блант (англ. Anthony Blunt) — псевдонім «Johnson», працював у військовій контррозвідці, радник короля Георга VI.

Гай Берджесс

ред.

Гай Берджесс (англ. Guy Burgess) — псевдонім «Hicks», працював у військовій контррозвідці, у міністерстві зовнішніх справ Великої Британії.

Дональд Маклін

ред.

Дональд Маклін (англ. Donald Duart Maclean) — псевдонім «Homer», працював у міністерстві зовнішніх справ Великої Британії.

Джон Кернкросс

ред.

Джон Кернкросс[en] (англ. John Cairncross) — працював у військовій контррозвідці, у міністерстві закордонних справ Великої Британії[3].

Примітки

ред.
  1. Дейч Арнольд Генрихович. svr.gov.ru. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 29 жовтня 2018.
  2. Кембриджська п'ятірка: документи британської розвідки. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 3 травня 2013.
  3. BBC News Кембриджська п'ятірка: документи британської розвідки Гордон Корера. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 3 травня 2013.