Вікіпедія

Кельменецький цукровий завод

Кельменецький цукровий завод — підприємство харчової промисловості в селі Нелипівці Кельменецького району Чернівецької області, припинило своє існування.

Історія ред.

Будівництво заводу на осушенном болоті на околиці районного центру Кельменці, недалеко від села Нелипівці і поруч із залізничною станцією Ларга почалося в 1953 році у відповідності з п'ятим п'ятирічним планом розвитку народного господарства СРСР[1]. У 1959 році завод і заводська ТЕЦ були введені в експлуатацію[2]. 13 січня 1959 року завод виробив першу партію цукру-піску[3].

В цей час в Нелипівцях знаходилася центральна садиба колгоспу "Прогрес" (для забезпечення потреб заводу в наступні роки збільшено посіви буряків). Для забезпечення підвозу до заводу сировини, вирощеної іншими бурякорадгоспами області, поряд з заводом побудована велика автобаза[1] (надалі - АТП-17738).

Для вивезення готової продукції від станції Ларга до заводу прокладена залізнична гілка довжиною 10 км[3].

Разом з заводом побудовано робоче селище для працівників підприємства з дво - і триповерховими житловими будинками, асфальтованими вулицями, водопроводом, заводським Палацом культури, кінотеатром, торговими і комунально-побутовими підприємствами[1], пізніше тут збудовано двоповерховий дитячий садок, школу, аптеку, обладнано вуличне освітлення[3].

Продукція заводу постачалася в усі республіки СРСР, а також експортувалася в Індію, Фінляндію і на Кубу[3].

Наприкінці 1980-х років загальна чисельність робітників заводу становила 1100 осіб[3].

У радянський час завод входив у число найбільших підприємств райцентру[1][4] та району[5], а також був новітнім підприємством цукрової промисловості на території області (єдиним, який мав можливість працювати круглий рік)[3].

Після проголошення незалежності України становище ускладнилося - частина залізничної лінії від станції Ларга до заводу виявилася на території Молдови. Крім того, після ліквідації у 1990-ті роки колгоспів посіви буряків в області суттєво скоротилися і виникли проблеми із забезпеченням заводу сировиною (яку відтепер доводилося підвозити автомобільним транспортом)[3].

В жовтні 1995 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про приватизацію АТП-17738 і цукрового заводу[6], в подальшому державне підприємство перетворено у відкрите акціонерне товариство[2]. До 5 березня 1999 року завод знаходився у веденні Фонду державного майна України[7].

16 квітня 1999 року за позовом акціонерного комерційного банку "Україна" суд Чернівецької області порушив справу № 6/189-121/б про банкрутство заводу. У 2000 році завод припинив випуск цукру. Надалі, підприємство не функціонувало, хоча "в документах" офіційно існувало до 2004 року. В цілому, за весь час діяльності завод переробив 7,5 млн. тонн цукрових буряків і справив більше 800 тис. тонн цукру[3].

Банкрутство Кельменецького цукрового заводу ускладнило становище цілого ряду підприємств і організацій Кельменецького та сусідніх з ним районів Чернівецької області (після банкрутства заводу залишилися непогашені борги перед постачальниками буряку)[8].

Надалі, завод був розібраний на металобрухт[3].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г "На околиці села споруджено Кельменецький цукровий завод. На його базі в Нелипівцях створено автотранспортне господарство, яке налічує понад 60 автомашин. Біля заводу виросло сучасне впорядковане робітниче селище"
    Нелипівці, Кельменецький район, Чернівецька область // Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.
  2. ↑ а б А. Масан, доцент ЧНУ. Село на Нелипи // газета «Доба», № 20 (294) від 14 березня 2003 (укр.)
  3. ↑ а б в г д е ж и к Анастасія Дворська. Гірка доля буковинського солодкого цукру // газета «Час» (Черновицкая область) від 14 травня 2016 (укр.)
  4. ↑ Кельменцы // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 12. М., «Советская энциклопедия», 1973. стр.26
  5. ↑ Кельменецкий район // Украинская Советская Энциклопедия. том 4. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1980. стр.542-543
  6. ↑ "00373149 Кельменецький цукровий завод"
    Постанова Кабінету міністрів України № 851 від 20 жовтня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Наказ Фонду державного майна України № 403/31 від 5 березня 1999 р. «Про передачу державних корпоративних прав до Національного агентства України з управління державними корпоративними правами і внесення відповідних змін у реєстрах». Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2020.
  8. ↑ Світлана Ісаченко. Іржа на цукрі // "Зеркало недели" від 16 квітня 2004
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кельменецький_цукровий_завод&oldid=38185935