Кевін Хел Рейнольдс[3] (англ. Kevin Reynolds; нар. 17 січня 1952) — американський режисер і сценарист. Відомий за фільмами «Фанданго» (1985), «Робін Гуд: Принц злодіїв» (1991), «Водний світ» (1995) та «Граф Монте-Крісто» (2002). Номінований на премію «Еммі» за історичний міні-серіал «Гетфілди та Маккої».

Кевін Рейнольдс
Дата народження17 січня 1952(1952-01-17)[1][2] (72 роки)
Місце народженняВейко, Техас, США або Сан-Антоніо
Громадянство США
Alma materБейлорський університет, Richfield High Schoold і Baylor Law Schoold
Професіякінорежисер, сценарист, адвокат
IMDbID 0721817
CMNS: Кевін Рейнольдс у Вікісховищі

Раннє життя

ред.

Народився в Сан-Антоніо, штат Техас в сім'ї колишнього президента Бейлорського університету Герберта Х. Рейнольдса.[4]

Кар'єра

ред.

Рейнольдс досяг перших успіхів, написавши (у співавторстві з Джоном Міліусом) сценарій хіта часів холодної війни «Червоний світанок» 1984 року, а також написавши сценарій та зрежисувавши фільм «Фанданго» 1985 року, продюсером якого виступив Стівен Спілберг.

Він розпочав тривалу дружбу з Кевіном Костнером після зйомок фільму «Фанданго». Пізніше Рейнольдс консультував Костнера за лаштунками вестерну «Танці з вовками» (1990), зокрема під час зйомок сцен полювання на буйволів, де Рейнольдс виступив режисером другого плану.

Костнер знову зіграє головну роль в фільмі «Робін Гуд: Принц злодіїв». Пізніше Костнер спродюсує фільм Рейнольдса «Рапа-Нуї» 1994 року.

Костнер запросив Рейнольдса зняти постапокаліптичний фільм «Водний світ» (1995). На середині зйомок виробничі проблеми призвели до конфлікту між ними. Повідомлялося, що Рейнольдс пішов наприкінці пост-продакшну, залишивши зірку і продюсера Костнера наглядати за завершенням монтажу. Друзі перестали спілкуватися; Пізніше Рейнольдс сказав про Костнера: «Кевін повинен зніматися лише у фільмах, які він режисерує. Таким чином він зможе працювати зі своїм улюбленим актором і режисером». Пізніше Рейнольдс і Костнер знову возз'єдналися, щоб записати коментарі для розширеного спеціального видання DVD «Робін Гуд: Принц злодіїв».

Далі Рейнольдс зняв драматичний трилер «Один вісім сім» (1997), у якому Семюель Л. Джексон отримав першу головну роль. Останніми режисерськими роботами на довгий час стали дві адаптації: «Граф Монте-Крісто» у 2002 році та «Трістан та Ізольда» у 2006 році.

Рейнольдс та Костнер знову працювали разом над історичним міні-серіалом «Гетфілди та МакКої» у 2012 році.[5] Міні-серіал був номінований на 16 премій Primetime Emmy Awards, включаючи одну для Рейнольдса за режисуру.[6]

У 2013 році Рейнольдса запросили на посаду режисера для запланованого проекту «Воскресіння Ісуса Христа»,[7] фільму, задуманого як «неофіційне продовження» «Страстей Христових»,[8] що зображає дні після Воскресіння Христа,[9] за сценарієм Пола Аєлло.[10] [11] Фільм розповідається з точки зору римського трибуна, якому Понтій Пілат наказав розслідувати зростаючі чутки про воскресіння єврейського месії та знайти зникле тіло Ісуса з Назарету, щоб придушити неминуче повстання в Єрусалимі.[8] У 2016 році фільм вийшов на екрани під назвою «Воскресіння».

Фільмографія

ред.

Фільми

ред.
Рік Назва Режисер Сценарист Примітки
1980 Proof Так Так Короткометражний фільм
1984 Червоний світанок Ні Так
1985 Фанданго Так Так
1988 Звір Так Ні Приз глядацьких симпатій імені Роксанни Т. Мюллер за найкращий фільм
1991 Робін Гуд: Принц злодіїв Так Ні
1994 Рапа-Нуї Так Так
1995 Водний світ Так Ні Номінація – Премія "Золота малина" за найгіршу режисуру
1997 Один вісім сім Так Ні Номінація – Гран-прі Токіо
2002 Граф Монте-Крісто Так Ні
2006 Трістан та Ізольда Так Ні
2016 Воскресіння Так Так

Телебачення

ред.
Рік Назва Примітки
1986 Дивовижні історії Епізод "You Gotta Believe Me"
2012 Гетфілди та МакКої Міні-серіал;
Bronze Wrangler за найкращий документальний вестерн
Номінація – Премія Гільдії режисерів Америки за найкращу режисуру – міні-серіал або телефільм
Номінація – Нагорода Асоціації онлайн кіно і телебачення за найкращу режисуру повнометражного фільму або міні-серіалу
Номінація – Премія «Еммі» за найкращу режисуру міні-серіалу, антології або телефільму

Примітки

ред.
  1. SNAC — 2010.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. Kevin Reynolds Biography (1952-). Filmreference.com. Процитовано 6 грудня 2012.
  4. Overview for Kevin Reynolds. Tcm.com. Процитовано 6 грудня 2012.
  5. Hatfields & McCoys. 28 травня 2012.
  6. Primetime Emmy Awards nominations for 2012 - Outstanding Directing For A Miniseries, Movie Or A Dramatic Special. Emmys.com. Процитовано 6 грудня 2012.
  7. Pulver, Andrew (1 жовтня 2013). Jesus's resurrection to become Hollywood thriller. The Guardian. Процитовано 4 липня 2014.
  8. а б Kit, Borys (30 вересня 2013). 'Hatfields & McCoys' Director Tackling Jesus in 'Resurrection'. The Hollywood Reporter. Процитовано 4 липня 2014.
  9. Murashko, Alex (27 березня 2012). 'The Resurrection:' Hollywood Producer Aims for God's Sequel to 'The Passion'. Christian Post. Процитовано 4 липня 2012.
  10. Kroll, Justin (30 вересня 2013). Kevin Reynolds Tapped to Direct 'Resurrection' for LD Entertainment. Variety. Процитовано 4 липня 2014.
  11. Murashko, Alex (8 квітня 2012). The Resurrection Project: Hollywood Prayer Leader on Movie's Executive Board. Christian Post. Процитовано 4 липня 2012.

Посилання

ред.