Кватирка — термін в шахах, яких використовують, щоб позначити вільне поле, яке утворилось після ходу пішаком, куди може піти рокірований король. Особливо часто цей прийом застосовують, щоб уникнути мату по останній горизонталі. Часто про цей хід кажуть «зробити королю кватирку».


abcdefgh
8
Chessboard480.svg
e8 чорна тура
h8 чорний король
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
h1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Білим потрібно зробити своєму королеві кватирку, щоб уникнути мату по першій горизонталі. Щоб зробити це, гравець повинен зрушити одного з двох пішаків поблизу свого короля.

Діаграма справа показує спрощений приклад. Чорні загрожують поставити мат простим ходом 1…Re1# й білі мусять якось впоратись із цією загрозою. Для цього білі мають зробити кватирку, походивши пішаком по вертикалі g або h: 1.g3, 1.g4, 1.h3 і 1.h4 дозволять уникнути мату в один хід. Після чого у випадку 1…Re1+ можна просто відійти королем 2.Kg2 або 2.Kh2.


abcdefgh
8
Chessboard480.svg
b8 чорний король
a7 чорний пішак
c7 чорний пішак
a6 чорний кружок
b6 чорний пішак
c6 чорний кружок
h3 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
g1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Чорні мають слабку кватирку, білі - сильну (Еванс, 1958). Чорні крапки позначають дірки.

Зазвичай краще зрушити пішака h (або ж a, якщо король зробив рокіровку на ферзевий фланг), оскільки зрушення пішака f (в цьому випадку не рятує від мату) може послабити позицію короля, а зрушення пішака g створює дірки на f3 і h3 (або f6 і h6 для чорних на королівському фланзі). На нижній діаграмі чорні мають слабку кватирку через наявність дірок на a6 і c6; білі мають сильну кватирку, без дірок [1].

Поле кватирки для короля можна «закоркувати», якщо поставити його під удар фігури або пішака протилежного кольору (король не може ходити під шах). В цьому разі знову виникає загроза мату по останній горизонталі.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Evans, 1958, с. 52–53

ДжерелаРедагувати

  • Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 433. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)

ПосиланняРедагувати