Квасов Михайло Єгорович

Миха́йло Єго́рович Ква́сов (20 листопада 1905(1905-11-20), Мценський повітd, Російська імперія — грудень 1986, Харків, СРСР) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання. Член ЦК КП(б)У (1938–1949). Кандидат в члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У (червень 1938 — лютий 1941). Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) (березень 1939 — лютий 1941).

Квасов Михайло Єгорович
Квасов Михайло Єгорович 1940.jpg
Народився 20 листопада 1905(1905-11-20)
Мценський повітd, Орловська губернія, Російська імперія
Помер грудень 1986 (81 рік)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіяни
Діяльність державний діяч
Партія ВКП(б)
Автограф Квасов Михайло Єгорович автограф 1945.png
Нагороди
орден Леніна

БіографіяРедагувати

Народився 20 листопада 1905(19051120) року в родині робітника-забійника в селі Плаутіно, тепер Орловської області, Росія. У квітні 1916 — листопаді 1925 року — чорнороб, коногон і кріпильник шахт № 28, «Софія» та «Італія» робітничого селища Макіївки Бахмутського повіту. У 1924 році вступив до комсомолу.

У листопаді 1925 — лютому 1926 року — секретар Макіївського районного комітету Союзу харчовиків.

Член ВКП(б) з лютого 1926 року.

У лютому 1926 — жовтні 1927 року — культпрацівник клубу шахти «Софія» робітничого селища Макіївки на Донбасі.

У жовтні 1927 — квітні 1930 року — червоноармієць 36-го прикордонного полку ОДПУ в місті Сухумі Грузинської РСР.

У квітні — червні 1930 року — десятник шахти «Софія» робітничого селища Макіївки на Донбасі. У червні 1930 — червні 1932 року — виборний профспілковий працівник шахткому і рудкому профспілки вугільників Макіївського району Донбасу.

У червні 1932 — березні 1934 року — курсант дворічних Вищих інженерних курсів збагачувачів при Донецькому гірничому інституті в місті Сталіно.

У березні 1934 — травні 1938 року — помічник, заступник начальника, начальник політичного відділу зернового радгоспу «Червоноармієць» Лозно-Олександрівського району Донецької області.

У травні — червні 1938 року — 1-й секретар Старобільського окружного комітету КП(б)У Донецької області.

У червні — листопаді 1938 року працював завідувачем відділу керівних партійних органів ЦК КП(б) України в місті Києві.

26 червня 1938 року був обраний депутатом до Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Білокуракинській виборчій окрузі № 289 Ворошиловградської області. Член Мандатної комісії Верховної Ради УРСР.

У листопаді 1938 — 23 листопада 1940 року — 1-й секретар Ворошиловградського обласного комітету КП(б) України.

У листопаді 1940 — січні 1941 року — завідувач вугільного відділу ЦК КП(б) України.

У січні 1941 — жовтні 1942 року — заступник народного комісара місцевої паливної промисловості Української РСР.

У жовтні 1942 — жовтні 1943 року — керуючий тресту «Киргизвугілля» в місті Ош Киргизької РСР.

У жовтні 1943 — квітні 1945 року — заступник керуючого тресту «Свердловвугілля» Ворошиловградської області, керуючий рудоуправління «Успенка» Ворошиловградської області. У квітні — грудні 1945 року — завідувач відділу керівних кадрів комбінату «Ворошиловградвугілля» Ворошиловградської області.

У грудні 1945 — червні 1947 року — заступник начальника комбінату «Українвугілля», заступник керуючого тресту «Українвугілля» в місті Києві.

У червні 1947 — травні 1950 року — заступник начальника політичного відділу Управління виправно-трудових таборів і колоній Міністерства внутрішніх справ (МВС) Української РСР в місті Києві.

У травні 1950 — липні 1955 року — начальник політичного відділу Ухто-Іжерського виправно-трудового табору МВС СРСР в місті Ухті Комі АРСР. У липні 1955 — жовтні 1958 року — начальник політичного відділу Полянського Управління виправно-трудових таборів МВС СРСР в місті Красноярську РРФСР. У жовтні 1958 — серпні 1960 року — заступник начальника Полянського Управління виправно-трудових таборів МВС СРСР в місті Красноярську. У серпні 1960 — січні 1964 року — начальник Полянського табірного відділення МВС РРФСР. У січні 1964 — червні 1965 року — начальник Полянської виправно-трудової колонії МВС РРФСР Красноярського краю. У червні — грудні 1965 року — на пенсії в місті Красноярську.

У грудні 1965 — травні 1966 року — директор Красноярського комбінату побутового обслуговування. У травні 1966 — березні 1968 року — на пенсії в місті Красноярську. У березні 1968 — червні 1969 року — на пенсії в місті Астрахані. У липні 1969 — жовтні 1971 року — на пенсії в місті Таганрозі.

З листопада 1971 року — на пенсії в Харкові, помер у Харкові в грудні 1986 року.

ЗванняРедагувати

  • полковник МВС

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Квасов Михайло Єгорович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 18.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 52.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • Квасов Михаил Григорьевич // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934–1939 гг. Справочник. — Москва : РОССПЭН, 2016. (рос.)