Кацураґі (авіаносець)
Кацураґі (яп. 葛城) — важкий японський авіаносець типу «Унрю» часів Другої світової війни, третій і останній в серії, що був уведений в експлуатацію.
| Кацураґі | ||
|---|---|---|
.jpg) | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Авіаносець, тип «Унрю» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} 
| |
| Спущено на воду | 19 січня 1944 року | |
| Введено в експлуатацію | 8 жовтня 1944 року | |
| Статус | 28 липня 1945 року пошкоджений під час повітряного рейду американської авіації на Куре. Після війни обеззброєний, переобладнаний на транспортний корабель та використовувався для репатріації японських громадян з Китаю до 1946 року; згодом утилізований | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 19 880 тонни (стандартна) 22 534 тонни (повна) | |
| Довжина | 227,2 м | |
| Ширина | 22 м | |
| Осадка | 7,8 м | |
| Бронювання | поясу — 25-150 мм, палуби — 55 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | чотиривальна паротурбінна силова установка | |
| Потужність | 78 000 кВт. (104 000 к.с.) | |
| Швидкість | 32,7 вузла | |
| Екіпаж | 1 500 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 12 × 127-мм універсальних гармат | |
| Зенітне озброєння | 89 × 25-мм зенітних гармат | |
| Авіація | 64 літаки | |
Особливості конструкції ред.
На відміну від більшості кораблів серії, де встановлювалась силова установка, аналогічна тій, що встановлювалась на крейсерах, на «Кацураґі» (як і на «Асо») була встановлена силова установка, аналогічна тій, що встановлювались на есмінцях — меншої потужності, і, відповідно, швидкості.
Бойове використання ред.
Через брак палива та кваліфікованих пілотів авіаносець не мав власної авіагрупи, і використовувався як авіатранспорт, що курсував між японськими портами, поки брак палива не змусив його практично постійно базуватись в Куре. Його екіпаж був скорочений.
Протягом 1945 року авіаносець пережив декілька бомбардувань. Під час нальотів американської палубної авіації 19 березня та 24 червня корабель зазнав незначних ушкоджень. Так, під час першого нальоту, коли корабель атакували 10 літаків, в нього влучила одна 227-кг бомба, яка пробила борт; осколками були пошкоджені верхня ангарна та політна палуба. Під час нальоту 24 червня, в якому брали участь 10-12 літаків, одна 227-кг бомба влучила в зенітну гармату в середній частині по лівому борту.
Натомість, третій наліт 28 липня виявився найбільш руйнівним. В ході нальоту, коли корабель атакували 10-12 літаків, в нього влучили дві 454-кг бомби, які пробили політну палубу позаду носового підйомника та вибухнули на верхній ангарній палубі. Внаслідок влучань значно деформувались верхня ангарна та політна палуби, а також підйомники. Частину політної палуби вибухом віднесло до правого борту, де вона пошкодила димові труби. Проте, незважаючи на влучання бомб, не було ніяких пошкоджень підводної частини та крену, також не було пожеж.
Після війни з корабля було зняте все озброєння, він був переобладнаний на транспортний корабель та використовувався для репатріації японських громадян з Китаю до 1946 року, коли був утилізований.
Джерела ред.
- Шант К., Бишоп К. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия./Пер с англ./-М.Омега,2006 — 256 с.