Каскад (сад) (від італ. cascata) — мережа штучних водоспадів в садах і парках різних епох.

Каскад парку в замку Вандевр, Франція

Історія

ред.
 
Каскад, XVIII ст., Парк Багатель, Париж
 
Натуральний каскад водоспаду Шипот, Закарпатська обл., Україна.
 
Скульптура Геркулеса (зверху) і каскад у Парку Вільгельма, Кассель, Німеччина
 
Каскад і басейн Нептуна, замок Ліндергоф, Німеччина.

Мережа натуральних водоспадів давно існує в природі. У країнах зі спекотним літом усі водойми привертають увагу.

У Західній Європі доби маньєризму, коли розгорнувся широкий пошук засобів прикрасити сад вельмож, згадали про натуральний каскад і перенесли його в садову архітектуру. Гра з водою розпочалася давно й була підтримана інженерно-технічними пристосуваннями ще в добу Відродження. Фонтан — один з них. До того ж, фонтан і каскад додавали саду ще й звуковий компонент — плескіт води.

У добу маньєризму в Італії почалося широке використання каскадів на схилах пагорбів. Сюди перенесли будівництво заміських садиб і вілл, сади яких і прикрасили каскадами. Натуральне утворення (джерело чи гірський струмок) доповнили штучними терасами з каменю, бічними сходами, басейнами з водою, скульптурами й фонтанами. Прикладом паркового каскаду, що починається звичним гірським ручаєм, продовжується невеличкими водоспадами та закінчується грандіозним німфеєм, рівним довжині великого палацу, став каскад вілли Альдобрандіні (архітектор Джакомо делла Порта).

У добу формування національних держав і зміцнення монархічних режимів тематику скульптур і каскадів почали використовувати для уславлення монарха, увічнення його воєнних перемог і величі.

З розповсюдженням пейзажних садів створення каскадів в садах перетворюється на створення каскаду штучних ставків без значного перепаду висот і в природному оточенні.

Неповний перелік відомих паркових каскадів в Європі

ред.

Джерела

ред.
  • Н. Брунов, «Рим. Архитектура эпохи бароко», М, 1937
  • Горохов В. А, Лунц Л.Б, «Парки мира», М, Стройиздат, 1985
  • Вергунов А.П, Горохов В. А,"Русские сады и парки", М, «Наука», 1988
  • «Сады. Парки», М, Аванта, 2004.