Каріна Панкевич
Каріна Панкевич (англ. Karina Pankievich, нар. у Фрай-Бентос) — уругвайська транс-активістка[3][4][5][6][7], голова Асоціації трансгендерів Уругваю (ATRU)[8][9], координатор у Південній Америці Латиноамериканської та карибської мережі транс-людей.
| Каріна Панкевич | |
|---|---|
.jpg){kind=spacer} | |
| Народився |
1963[1] Фрей Бентос, Уругвай[1] |
| Країна |
 Уругвай[2] |
| Діяльність | транс-активіст, людина у секс-індустрії, ЛГБТ-активіст |
| Знання мов | іспанська |
| Членство | Trans Association of Uruguayd |
Біографія ред.
Каріна Панкевич народилась в Уругваї, у 13 років переїхала в Монтевідео, де у 15 років почала працювати у секс-індустрії. В роки військової диктатури в Уругваї вона була вимушена емігрувати з країни у Бразилію та Аргентину.[10]
1985 року вона повернулася в Уругвай і разом з іншими трансгендерами долучилась до руху за права ЛГБТІ. Того ж року за її сприяння була заснована Асоціація трансгендерів Уругваю (ATRU), метою якою була підтримка і мобілізації активістів для боротьби за їх права. Згодом ATRU перетворилась у мережу груп, що борються за права трансгендерів не лише в Уругваї, але й в інших країнах Південної Америки.[10]
Одним найяскравіших успіхів ATRU став Марш за різноманітність спільноти ЛГБТІ в Уругваї. Перший марш пройшов 1992 року і в ньому взяли участь декілька активістів. 2019 року в марші у Монтевідео взяли участь 130 000 людей.[11]
У 2016 році за сприяння ATRU в Уругваї пройшов перший перепис людей-трансгендерів, і в результаті було зареєстровано 872 трансгендерів, які проживають на території країни.[12] Після цього в Уругваї був ухвалений Закон про трансгендерів, який надає їм право на операцію зі зміни статі, яка буде оплачуватися державою, а також на гормональну терапію.[11] Консервативна фракція парламенту Уругваю ініціювала референдум для скасування цього закону. Завдяки агітаційній роботі ATRU на референдум прийшли менше 10 % виборців, для того, щоб референдум був визнаний чинним потрібна була участь щонайменше 25 %.[12]
За багатолітню діяльність на захист прав ЛГБТІ в Уругваї у грудні 2019 року Каріна Панкевич була визнана почесним громадянином Монтевідео. Вона стала першою з трансгендерів, кому було надано це звання.[10]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б https://www.elcordillerano.com.ar/noticias/2023/07/03/164958-karina-pankievich-uruguaya-luchadora-por-los-derechos-trans
- ↑ https://www.ohchr.org/EN/NewsEvents/Pages/KarinaPankievich.aspx
- ↑ diaria, la (11 грудня 2019). Elvira Lutz, Cristina Grela y Karina Pankievich fueron declaradas Ciudadanas Ilustres por la Intendencia de Montevideo. la diaria (es-uy) . Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
- ↑ Los 90 en clave trans. la diaria (es-uy) . 4 січня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
- ↑ Ley Trans vuelve al tapete entre denuncias penales, firmas y festejos. ecos.la (ісп.). Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
- ↑ Dirigente trans aseguró que solo se busca salud integral para el colectivo. Diario La República (ісп.). 12 серпня 2018. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 10 березня 2020.
- ↑ Ley trans: Senador del FA propone sacar la posibilidad de que menores accedan a cirugías de cambio de sexo. la diaria (es-uy) . 20 серпня 2018. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 10 березня 2020.
- ↑ ElPais. Creando un nuevo futuro trans. Diario EL PAIS Uruguay (spanish) . Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
- ↑ ElPais. Ley "trans" se votó bajo acusaciones de "presión". Diario EL PAIS Uruguay (spanish) . Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
- ↑ а б в OHCHR | Karina Pankievich. www.ohchr.org (амер.). Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ а б Karina Pankievich: reconocida activista que lucha en pro de la comunidad trans | Mujer México (ісп.). 11 січня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ а б Conferencia Episcopal del Uruguay / Iglesia Católica (ісп.). Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.