Картопляна гармата
Картопляна гармата (англ. «potato cannon», «spud cannon», «potatogun») — дульнозарядне знаряддя для стрільби картоплею або іншими предметами. Приводиться в дію стисненим повітрям, або за рахунок енергії, що утворюється при запаленні суміші пального газу і повітря. Призначається в основному для розважальної стрільби шматками картоплі або іншими предметами. Попадання снаряда в людину може призвести до травм, небезпечних для життя.
Найпоширенішим матеріалом для гармати є звичайні водопровідні та каналізаційні ПВХ-труби[1]; найбільш поширеним набоєм — звичайна картопля, оскільки при заряджанні картоплі відбувається формування заряду циліндричної форми з одночасним ущільненням каналу та забезпеченням змащування.
Принцип дії ред.
Робота картопляних гармат заснована на тих же принципах, що й у пневматичної або вогнепальній зброї, але з меншим робочим тиском. За способом приведення снаряда в рух всі вироби можна розділити на чотири типи:
- З займанням паливо-повітряної суміші (піроелектричні). Потужність обмежена енергією згоряння суміші.
- За рахунок енергії стисненого газу (зазвичай повітря) з випуском через клапан (пневматичні катапульти), їх потужність обмежується тиском повітря, одержуваного за рахунок компресора , ручного насоса або стисненого газу в балоні.
- За рахунок вибуху бомби з сухого льоду. Їх потужність обмежена використаними матеріалами і масою сухого льоду.
- Гібридного або комбінованого типу — з використанням енергії стислої паливо-повітряної суміші. Потужність обмежена тільки механічною міцністю використовуваних матеріалів.
Піроелектричні системи ред.
Картопляні гармати із запалюванням паливо-повітряної суміші є найпростішими конструкціями. Вони складаються з чотирьох компонентів:
- Паливна система
- Камера згоряння
- Система займання
- Ствол
Для здійснення пострілу оператор проштовхує шомполом снаряд (наприклад картопля) в ствол, впорскує паливо в камеру згоряння (найчастіше, аерозоль або пропан), і активує систему займання, якою найчастіше слугує пьезоелемент газової запальнички. Запалена суміш створює гарячі гази, які, розширюючись, виштовхують снаряд зі ствола. Дальність пострілу сильно відрізняється і залежить від багатьох факторів (тип палива, співвідношення повітря/паливо, об'єм камери згоряння) і в загальному випадку становить 100-200 метрів, хоча відомі факти стрільби на відстань до 500 метрів[2].
Вдосконалені системи можуть містити пристрої для дозування пропану для більш точного співвідношення газів в паливо-повітряної суміші, вентилятори в камері згоряння для ефективного змішування палива з повітрям і прискорення видалення відпрацьованих газів з камери згоряння, кілька іскрових розрядників для зменшення часу горіння тощо.
Піроелектричні системи, як правило, найменш потужні ніж їх пневматичні та гібридні аналоги.
Цікаві факти ред.
Картопляна гармата була облаштована та випробувана повстанцями в січні 2014 року під час Єврореволюції в Україні[3].
Примітки ред.
- ↑ How to Make a Potato Launcher // YouTube. Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
- ↑ Crusader. Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 30 січня 2014.
- ↑ Самооборона Майдану змайструвала «картопляну гармату». ФОТО. ВІДЕО[недоступне посилання]
Посилання ред.
- Випробування картопляної гармати // YouTube [Архівовано 27 червня 2014 у Wayback Machine.]