Вілаєт Карс

Прапор

Карський вілаєт або Карс-Чилдирський вілаєт — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії, що була утворена 1875 року з частини Ерзурумського вілаєту. Внаслідок поразки Османської імперії від Російської імперії припинило існування у 1878 році.

Історія ред.

Протягом 1580—1824 років існував в якості самостійного еялету. У 1824 році увійшов до складу Ерзурумського еялету, що у 1867 році став вілаєтом. Напередодні можливої війни з Росією султанській уряд вирішив реформувати свої провінції на Кавказі для більш якісного керування та захисту. У 1875 році утворено Карський вілаєт.

Він став базою османських військ під час війни з російською імперією 1877—1878 років. На території вілаєту відбулася вирішальна Аладжинська битва, в якій турки зазнали поразки. В результаті Карський вілаєт було захоплено. За рішенням берлінського конгресу 1878 року увійшов до складу Російської імперії. Після цього перетворено на Карську область.

Структура ред.

Відновлено колишні санджаки Карс, Гьопе, Арпачай, Кехран, Чилдир.

Населення ред.

Точні відомості відсутні. Втім більшість складали вірмени, значний відсоток мали турки, курди і туркомани. Мешкали тут кавказькі греки.

Джерела ред.

  • Krikorian, Mesrob K (1977). Armenians in the Service of the Ottoman Empire: 1860—1908. Routledge. p. 39. ISBN 978-0-7100-8564-1.
  • The Columbia Electronic Encyclopedia. Copyright © 2013, Columbia University Press. Licensed from Columbia University Press.