Карпінська Світлана Олексіївна
Карпінська Світлана Олексіївна (1937—2017) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1986). Народна артистка Росії (2009).
| Карпінська Світлана Олексіївна | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Карпинская Светлана Алексеевна | ||||||
| Народилася |
16 вересня 1937 Ленінград, РРФСР | |||||
| Померла |
18 лютого 2017 (79 років) Санкт-Петербург, Росія | |||||
| Поховання | Смоленське православне кладовище | |||||
| Громадянство |
 СРСР →  Росія | |||||
| Діяльність | акторка театру і кіно | |||||
| Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв і Санкт-Петербурзький державний університет | |||||
| Заклад | Санкт-Петербурзький театр комедіїd | |||||
| Роки діяльності | з 1957 | |||||
| Провідні ролі | Катя Іванова («Дівчина без адреси») | |||||
| IMDb | ID 0439998 | |||||
| Нагороди та премії | ||||||
| ||||||
|
| ||||||
Життєпис ред.
Закінчила середню школу в Ленінграді і навчалася в Ленінградському університеті на філологічному факультеті.
Не маючи акторської освіти, дебютувала в кіно головною роллю в картині Ельдара Рязанова «Дівчина без адреси» (1957). Картина отримала великий глядацький успіх і стала лідером кінопрокату в СРСР (1958 року). Після цього Світлану прийняли відразу на II курс Ленінградського державного інституту театру, музики і кіно (закінчила у 1961 році, клас професора Б.В. Зона).
З 1963 року — акторка Ленінградського (потім — Санкт-Петербурзького) академічного театру комедії імені М.П. Акімова.
За довгі роки служби в театрі зіграла більше п'ятдесяти ролей. Грала в легендарних виставах театру: «Дванадцята ніч» В. Шекспіра, «Циліндр» Едуардо Де Філіппо, «Цей милий старий дім» О. Арбузова, «Хід конем» Б. Рацер, В. Константинова, «Клавір для початківців кар'єри» М. Салтикова-Щедріна. Працювала з такими видатними режисерами, як Георгій Товстоногов, Петро Фоменко, Роман Віктюк.
Зіграла в кіно і телеспектаклях близько тридцяти ролей.
Померла 18 лютого 2017 після важкої тривалої хвороби[1]. Похована 22 лютого на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі.
Фільмографія ред.
- «Дівчина без адреси» (1957, Катя Іванова)
- «Піддубенські частівки» (1957, Наташа)
- «Відрядження» (1961, Клава)
- «Місяць серпень» (1971, епізод)
- «Тут наш дім» (1973, гостя на ювілеї)
- «Крок назустріч» (1973, медсестра)
- «Гра» (1973, мама Вови Грачова)
- «Царевич Проша» (1974, базарна торговка)
- «Солодка жінка» (1976, Лідія Миколаївна Дядькина)
- «Довга, довга справа...» (1976, вчителька)
- «Зниклі серед живих» (1981, Віра Петрівна, цивільна дружина Сироткіна)
- «Шкура віслюка» (1982)
- «І ось прийшов Бумбо...» (1984, гувернантка Сашеньки)
- «Середовище проживання» (1987)
- «Третій дубль» (1992) та ін.
Нагороди ред.
- Заслужена артистка РРФСР (14.04.1986)
- Народна артистка Росії (6.02.2009)
- Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (29.10.2004) — за заслуги в галузі театрального мистецтва і багаторічну плідну роботу[2]
Примітки ред.
- ↑ Санкт-Петербургский театр Комедии имени Н. П. Акимова: Ушла из жизни акторка Светлана Карпинская [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 29 октября 2004 года № 1375 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников Санкт-Петербургского государственного учреждения культуры „Академический театр Комедии имени Н. П. Акимова“». Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 2 березня 2017.
Джерела ред.
- Светлана Карпинская — театр Комедии им. Н. П. Акимова [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Фільмографія на сайті Кіно-Театр.ру [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.](рос.)