Карл Філіпп Стаміц (нім. Karl Philipp Stamitz, нім. Carl Philipp Stamitz, чеськ. Karel Stamic, хрещений 8 травня 1745, Мангайм — 9 листопада 1801, Єна) — німецький композитор і скрипаль чеського походження, представник мангеймської школи.

Карл Стаміц
Основна інформація
Дата народження7 травня 1745(1745-05-07)[1][2][3]
Місце народженняМангайм, Баденське маркграфство, Священна Римська імперія[1][2][3]
Дата смерті9 листопада 1801(1801-11-09)[1][4][…] (56 років)
Місце смертіЄна, Саксен-Ваймарd, Священна Римська імперія[1][3]
ГромадянствоНімеччина[6]
Професіїкомпозитор, диригент, скрипаль
ВчителіЯн Вацлав Антонін Стаміц, Ignaz Holzbauerd, Franz Xaver Richterd і Christian Cannabichd
Відомі учніAnton Stamitzd
Інструментискрипка
Жанрикласична музика
БатькоЯн Вацлав Антонін Стаміц
CMNS: Файли у Вікісховищі

Народився у Мангеймі старшим сином чеського композитора і скрипаля Яна Вацлава Стаміц, який керував оркестром Мангеймського палацу. З 1770 року почав гастрольну діяльність по Європі як виконавець-віртуоз на скрипці альті й віолі д'амур, зокрема, в 1775 році виступав у Санкт-Петербурзі. З 1795 року проживав в Єні, де і помер у бідності.

Карл Стаміц написав велику кількість творів у традиціях «мангеймської школи» та раннього класицизму. Він є автором понад 50 симфоній, 38 концертних симфоній, понад 60 концертів для різних інструментів з оркестром (у тому числі 11 концертів для кларнета з оркестром і концерт для альта з оркестром, що вважаються найвідомішими його творами), дуети, тріо і квартети для різного складу інструментів, в тому числі ряд дуетів для скрипки та альта. Обидві опери Стаміца загублені.

Примітки

ред.

Посилання

ред.