Карло Дзотті (італ. Carlo Zotti, нар. 3 вересня 1982, Беневенто) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Ф
Карло Дзотті
Особисті дані
Народження 3 вересня 1982(1982-09-03) (41 рік)
  Беневенто, Італія
Зріст 190 см
Вага 86 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Номер 1, 51, 25, 24, 15, 12, 33, 30 і 12
Юнацькі клуби
1999-2000 Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2005 Італія «Рома» 14 (-18)
2005–2006   Італія «Асколі» 0 (0)
2007   Італія «Сампдорія» 1 (-2)
2008–2009   Італія «Читтаделла» 12 (-15)
2009–2011 Швейцарія «Беллінцона» 38 (-70)
2012 Швейцарія «Лозоне Спортіва» 1 (-4)
2012–2014 Швейцарія «Віль» 56 (-74)
2015 Швейцарія «Локарно» 2 (-3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999–2000 Італія Італія U-17 1 (-2)
2000–2001 Італія Італія U-18 5 (-3)
2003–2004 Італія Італія U-21 2 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
Knight of the Order of Merit of the Italian Republic

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Народився 3 вересня 1982 року в місті Беневенто. Вихованець футбольної школи клубу «Рома». Дебютував за команду у Серії А 10 травня 2003 року в матчі проти «Торіно» (3:1), але через велику кількість якісних воротарів у команді, таких як Франческо Антоніолі, Іван Пеліццолі, Крістіано Лупателлі та Доні, тому провів лише 4 матчі в перших двох сезонах у першій команді «джаллоросі». Лише у сезоні 2004/05, завдяки травмі основного воротаря Пеліццолі, Дзотті на деякий час став основним воротарем і зіграв 10 ігор у Серії А і два в Лізі чемпіонів, однак через ряд невдалих матчів Карло втратив місце в основі на користь молодого третього воротаря Джанлуки Курчі.

В результаті воротаря римляни віддавали в оренду в інші клуби Серії А «Асколі»[1] та «Сампдорія»[2], але в обох він був лише запасним воротарем, програючи конкуренцію Фердінандо Копполі та Луці Кастеллацці відповідно. Лише у клубі Серії Б «Читтаделла»[3], куди воротар теж поїхав на правах оренди, Дзотті став основним. Втім і тут через травми і невдалі дії він по ходу сезону поступився місцем в основі Андреа П'єробону[it].

На початку 2009 року воротар вирушив до Швейцарії, де два з половиною сезони пограв за «Беллінцону», після чого у цій же країні грав за клуби «Лозоне Спортіва» та «Віль», а завершив ігрову кар'єру у клубі «Локарно», за який виступав протягом 2015 року.

Виступи за збірні ред.

1999 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 6 іграх на юнацькому рівні, пропустивши 5 голів.

Був у складі молодіжної збірної Італії, яка виграла чемпіонат Європи 2004 року, але весь час просидів у заміні.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього за
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2001–02   «Рома» A 0 -0 КІ 0 -0 ЛЧ 0 -0 СІ 0 -0 0 -0
2002–03 A 1 -1 КІ 0 -0 ЛЧ 0 -0 - - - 1 -1
2003–04 A 3 -5 КІ 4 -5 КУЄФА 5 -4 - - - 12 -14
2004–05 A 10 -12 КІ 2 -1 ЛЧ 2 -4 - - - 14 -17
2005–06   «Асколі» A 0 -0 КІ 0 -0 - - - - - - 0 -0
2006–07   «Рома» A 0 -0 КІ 0 -0 ЛЧ 0 -0 СІ 0 -0 0 -0
2006–07   «Сампдорія» A 1 -2 КІ 2 -4 - - - - - - 3 -6
2007–08   «Рома» A 0 -0 КІ 0 -0 ЛЧ 0 -0 СІ 0 -0 0 -0
Усього за «Рому» 14 -18 6 -6 7 -8 0 -0 27 -32
2008–09   «Читтаделла» B 12 -15 КІ 2 -2 - - - - - - 14 -17
2008–09   «Беллінцона» СЛ 13 -14 СА - - КУЄФА - - - - - 13 -14
2009–10 СЛ 18 -43 СА 0 -0 - - - - - - 18 -43
2010–11 СЛ 7+2[4] -13 + -3[4] СА 2 -1 - - - - - - 11 -17
Усього за «Беллінцону» 38+2 -70 + -3 2 -1 - - - - 42 -74
Усього за кар'єру 65+2 -105 + -3 13 -13 7 -8 0 -0 87 -129

Титули і досягнення ред.

«Рома»: 2007
«Рома»: 2007–2008

Примітки ред.

  1. Francesco Graffagnini (19 agosto 2005). tuttomercatoweb.com (ред.). UFFICIALE: Zotti passa dalla Roma all'Ascoli. Процитовано 28 novembre 2015.
  2. Emanuele Rigano (16 gennaio 2007). tuttomercatoweb.com (ред.). UFFICIALE: Zotti alla Sampdoria. Процитовано 28 novembre 2015.
  3. Graziano Maggiore (21 luglio 2008). tuttomercatoweb.com (ред.). UFFICIALE: Cittadella, acquistati Zotti e Castro. Процитовано 28 novembre 2015.
  4. а б Плей-аут.

Посилання ред.