Каргалинська ТЕЦ
Каргалинська ТЕЦ — теплова електростанція у Оренбурзькій області Росії, споруджена для забезпечення потреб Оренбурзького газоконденсатного промислу та Оренбурзького ГПЗ.
Розташування | Росія | |||
---|---|---|---|---|
Введення в експлуатацію | 1973—1980 | |||
Вид палива | природний газ | |||
Котельні агрегати | 1 паровий (котел 2, виведений з експлуатації), 6 парових БКЗ-420-140НГМ (котли 1, 3 — 7) | |||
Турбіни | всі парові, 1 ПТ-60-130/13 (турбіна 1, виведена з експлуатації), 3 Р-50-130/13 (турбіни 2, 3 та 5), 1 ПТ-60-130/13 (турбіна 4), 1 Р-50-130/13 (виведена з експлуатації) | |||
Електрогенератори | 5 Новосибірський турбогенераторний завод ТВФ-60-2 + 1 | |||
Встановлена електрична потужність |
320 (середина 2010-х), 210 (2022) | |||
Встановлена теплова потужність |
1030 Гкал/год (середина 2010-х) | |||
Материнська компанія | ПАО «Т Плюс» | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
Координати: 51°52′01″ пн. ш. 54°46′23″ сх. д. / 51.86694° пн. ш. 54.77306° сх. д.
Котельне господарство ТЕЦ отримало сім парових котлів типу БКЗ-420-140НГМ продуктивністю по 420 тонн пари на годину — два в 1973-му та по одному в 1974, 1976, 1977, 1978 та 1980 роках. Вони живили шість парових турбін:
- дві введені в 1973 та 1976 роках типу ПТ-60-130/13 потужністю по 60 МВт (станційні номери 1 та 4));
- чотири типу Р-50-130/13 потужністю по 50 МВт (номери 2, 3, 5 та 6). Перші три з цих турбін увійшли в дію в 1974 (дві) та 1977 роках.
В другій половині 2010-х турбіну № 6 вивели з експлуатації, а в 2022-му те саме зробили з турбіною № 1. Також станом на 2021 рік був виведений котел № 2.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 110 кВ.[1][2][3][4][5]
Примітки ред.
- ↑ Каргалинская ТЭЦ. www.in-power.ru. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ Проект. www.ec-ute.ru. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ obzor-elektroenergetiki-privolzhskogo-federalnogo-okruga.
- ↑ SiPRE-2022-_-2026 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2021. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ Referents-Turbo_2011-po-60-kam (PDF).