Караїмський цвинтар (Севастополь)
Караїмський національний цвинтар — пам'ятка історії, на якому поховані представники караїмської ідентичності. Цвинтар знаходиться на території міста Севастополя, на вулиці Пожарова. Заснований у 1856 році, закритий у 1965 році разом з єврейським національним цвинтарем[1].
| Караїмський національний цвинтар | |
|---|---|
| Інформація про цвинтар | |
| 44°36′10″ пн. ш. 33°30′22″ сх. д.H G O | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Севастополь |
| Відкрито | 1856 |
| Закрито | 1965 |
| Тип | не діючий |
| Охоронний статус | об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd |
| Конфесія | караїмізм |
| Площа | 1,3 гектар |
Адреса: вул. Пожарова | |
 | |
  Караїмський національний цвинтар Караїмський національний цвинтар (Автономна Республіка Крим) | |
Розташування
ред.Караїмський національний цвинтар знаходиться поруч з єврейським національним цвинтарем. Через це у різноманітних джерелах можна знайти помилкові зазначення на його розташування. Караїмське кладовище знаходиться нижче, ближче до вулиці Пожарова[2].
Історія
ред.Караїмський цвинтар виник через наполегливість караїмської громади Севастополя в середині ХІХ століття, після Кримської війни у 1856 році. Під час досліджень цвинтаря виявлено, що перше з прочитаних датувань поховання припадає на 1863 рік. На початку ХХ століття на гроші караїмського мецената Йосипа Бурназа споруджено будинок для охорони цвинтаря та проведення обрядів караїмами. Ці приміщення знесенні у 1999 році при будівництві АЕС. Вперше кладовище нанесене на генеральний план Севастополя у 1887 році. Землетрус 12 вересня 1927 року, а потім і сильна злива у вересні 1928 року нанесла значні пошкодження [3] [1]. Кладовище закрите у 1965 році [4]. 11 листопада 2010 року вандали сплюндрували караїмське кладовище Севастополя[5]. Станом на 2015 рік караїмський національний цвинтар перебуває в занедбаному стані.
Поховання
ред.На караїмському цвинтарі виявлено 715 надгробків, які своєю чергою поділені на 15 типів. Надписи саркофагів написані давньоєврейською та подвійною — російською та давньоєврейською мовами. На кладовищі знайдені і кенотафи. Поховання не проводяться [6].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Старое караимское кладбище в Севастополе. Севастополь LIFE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 1 серпня 2015. (рос.)
- ↑ Национальное караимское кладбище в Севастополе на грани разрушения (ФОТОРЕПОРТАЖ). Новорос.info. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.(рос.)
- ↑ Деякі з надгробків так і не відновлено.
- ↑ Национальное караимское кладбище в Севастополе на грани разрушения (ФОТОРЕПОРТАЖ). Новорос.info. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015. (рос.)
- ↑ Вандалы осквернили Караимское кладбище Севастополя. FotPost. 11 листопада 2011. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- ↑ Старое караимское кладбище в Севастополе. Севастополь LIFE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 1 серпня 2015.
Посилання
ред.- Старое караимское кладбище в Севастополе. Севастополь LIFE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 1 серпня 2015.
- Вандалы осквернили Караимское кладбище Севастополя. FotPost. 11 листопада 2011. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- Петрова, Анна (3 серпня 2014). Святое место пусто. Мостъ. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- Национальное караимское кладбище в Севастополе на грани разрушения (ФОТОРЕПОРТАЖ). Новорос.info. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- Караимское кладбище в Севастополе. Караимика. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 1 серпня 2015.
- Старе караїмський цвинтар в Севастополі. Обозреватель. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.