Кан Абе
Кан Абе (яп. 安倍 寛 Абе Кан?, 29 квітня 1894 — 30 січня 1946) — японський політичний діяч. Член Палати представників Японії в 1937-1946. Батько Сінтаро Абе, дід Абе Сіндзо і Нобуо Кісі.
| Кан Абе | |
|---|---|
| яп. 安倍 寛 | |
 | |
| Народився |
29 квітня 1894 Hekid, район Оцуd |
| Помер |
30 січня 1946 (51 рік) Токіо, Японія ·серцевий напад[d] |
| Країна |
.svg){kind=small} Японія |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Токійський імператорський університет[d] (1921) і Четверта вища школаd |
| Знання мов | японська |
| Роки активності | з 1928 |
| Посада | член Палати представників Японії[d] і член Асамблеї префектури Ямагутіd |
| Партія | Прогресивна партія Японії |
| Родичі | Абе Сінтароd і Осіма Йосімаса |
| Діти | Сінтаро Абе |
Життєпис ред.
Народився в сім'ї виробників соєвого соусу та саке Аясуке та Таме Абе у місті Хекі[ja] (нині частина міста Нагато) у префектурі Ямагуті. Його батько, Аясуке, народився у місцевій впливовій сім'ї Мукунокі, а його мати, Таме, була молодшою сестрою Сінтаро Абе[ja] , який став «засновником» сім'ї Абе; після весілля Аясуке став прийомним зятем[ja] і прийняв прізвище дружини. У 4 роки, після смерті батьків, Кан був усиновлений рідною тіткою Йосі.
Після навчання в середній школі Хагі префектури Ямагуті та вищій школі[en] в Канадзаві закінчив відділення політології юридичного факультету Токійського імператорського університету в 1921.
Після університету керував компанією з виробництва велосипедів у Токіо, але в 1923 фабрика зруйнована Великим землетрусом Канто, і компанія збанкрутувала.
Після переїзду в Токіо одружився з Сідзуко Хондо, донькою військового лікаря Хондо Цунедзіро та онукою генерала Осіми Йосімаси. Після народження сина Сінтаро Абе, Кан розлучився і жив сам. Пізніше він повернувся до префектури Ямагуті і брав участь у парламентських виборах у 1928 як кандидат від Ріккен Сейюкай, але програв.
На тлі загострення туберкульозу, в 1933 став мером Хекі, а в 1935 також став членом зборів префектури Ямагуті.
У 1937 балотувався як незалежний кандидат у Палату представників. На парламентських виборах 1942 балотувався на платформі, що протистоїть мілітаристському уряду Хідекі Тодзьо, який на той час відібрав у парламенту більшість повноважень. Під час свого перебування як член парламенту спільно з Такео Мікі заснував групу, яка виступала за відставку кабінету Тодзьо і закінчення війни. Також перебував у Міністерстві торгівлі та промисловості та Міністерстві закордонних справ Японії.
Після війни в 1946 вступив до Прогресивної партії Японії і готувався до парламентських виборів 1946, але незадовго до них раптово помер від серцевого нападу.
Література ред.
- 野上忠興. 気骨 : 安倍晋三のDNA. — 講談社, 2004. — ISBN 978-4-06-212308-2.
- 松田賢弥. 絶頂の一族 : プリンス・安倍晋三と六人の「ファミリー」. — 講談社, 2015. — ISBN 978-4-06-219434-1.
- 安倍寛信. 安倍家の素顔 : 安倍家長男が語る家族の日常. — オデッセー出版, 2020. — ISBN 978-4-8470-7015-0.