Відкрити головне меню

Кам'яни́ця Лявтербахів (пол.kamienica Lauterbacha) - мурований двоповерховий дім у середмісті Дрогобича, який знаходився на розі пл.Ринок та вул.Ковальської.

Кам'яниця Лявтербахів
Кам'яниця Лявтербахів
Будівля перед І світовою війною
Будівля перед І світовою війною
Країна Україна Україна
Місто Дрогобич
Розташування колишня площа Ринок, 8
Тип будівлі кам'яниця
Перша згадка XIX ст.
Дата будівництва  століття
Відомі мешканці Целіг Лявтербах
Стан зруйнована

Зміст

ІсторіяРедагувати

Належав впливовій єврейські родині Лявтербахів (Лаутербахів/Ляутербахів). У 1915 році при відступі російських військ дім був підпалений, а після війни, через аварійний став, був розібраний, але до наших час збереглося частково підвальні приміщення. Залишки будівлі активно використовували для реклами та афіш.[1] У часи німецької окупації на місці будинку була шибениця, тут також вівся розстріл людей.[2] У радянський час на місці кам’яниці Ляутербаха встановили великий кіоск (тепер його немає).[3]

У книзі дрогобицького краєзнавця Романа Пастуха знаходимо такі деталі про будинок:

«До першої світової війни тут була будівля: купець П. Віслоцький тримав у двоповерховому домі «дрогерію» — щось середнє між аптекою, парфюмерним склепом і, по-сучасному, магазином хімічних реакти¬вів. У серпні 1989-го зв'язківці прокладали в цьому місці під тротуаром телефонний кабель, і ківш екскаватора на півтораметровій глибині пробив цегляне арочне склепіння підземного тунелю. Спустившись драбиною на його дно, вони... опинились у першому десятиріччі XX ст. Загадковий тунель виявився підземним складом «дрогерії», до того ж чималим. Залягаючи приблизно на чотириметровій глибині, склад має 2- 2,5 метра висоти і тягнеться вниз, до Малого Ринку, метрів на п'ятнадцять.

Знайдено напівзотлілі дошки від поличок, поржаві¬лі цвяхи, забиті між цеглинами, осколки пляшечок від реактивів. […]

З «дрогерією» пов'язана трагічна оказія, що трапилася восени 1914-го. Російські солдати знайшли тут «французьку горілку» – натирання від ревматизму. Вживши цього напою, вони мало не отруїлись. Біда звалила нещасних прямо на тротуарі... В 1915 р. дім згорів, і Віслоцький переніс «дрогерію» на нинішню вулицю І. Мазепи»[4]

Львівська дослідниця Владислава Москалець про дрогобицьких Лявтербахів (Лаутербахів) пише наступне:

«Родина Ляутербахів є прикладом старої еліти Дрогобича, ще з доіндустріального періоду, комерційної родини, в якій цінувалися вченість та інтелектуальна діяльність. Родоначальником дрогобицької гілки роду був Якоб Бецалель Ляутербах (1800-1870), торгівець сіллю. Наприкінці свого життя він відправився до Цфату в Палестині, щоб присвятити своє життя кабаллі. Ашер Зеліг Ляутербах та його брат Абрахам Ляутербах були серед перших, хто почав займатися індустріальною діяльністю. Ашер Зеліг Ляутербах з 1870-х років був партнером у рафінерії «Гартенберг, Ляутербах, Гольдгаммер». Водночас Ашер Зеліг Ляутербах був представником нового покоління маскілів та противником ортодоксального юдаїзму. Йому вдавалося поєднувати економічну діяльність, що дозволила йому здобути маєток і купити кам’яницю на Площі Ринок, з вивченням Тори і написанням філософських трактатів». [5]

Цікаві фактиРедагувати

Будинок можна побачити на одній з картин Бруно Шульца.

ПриміткиРедагувати

  1. Наталка Петрушак. www.facebook.com (uk). Процитовано 2017-06-08. 
  2. Стецюк, Олег. Туристична онлайн-карта Дрогобича. Мої карти гугл. Процитовано 02.05.2017. 
  3. Наталка Петрушак. www.facebook.com (uk). Процитовано 2017-06-08. 
  4. Пастух, Роман (1991). Вулицями старого Дрогобича. Львів: Каменяр. 
  5. Владислава Москалець Нова економічна еліта Дрогобича. www.ji.lviv.ua. Процитовано 2017-11-21. 

ДжерелаРедагувати