Калас (д/н — між 332 до н. е. та 328 до н. е.) — давньомакедонський державний та військовий діяч.

Калас
Κάλλας
Hellespontine Phrygia.jpg
Сатрапія Геллеспонтська Фригія
Народився невідомо
Помер між 332 до н. е. та 328 до н. е.
Країна Vergina Sun.svg Стародавня Македонія
Діяльність губернатор
Учасник Битва на річці Граник
Посада сатрап Геллеспонтської Фригії
Термін 334—332/328 роки до н. е.
Попередник Фарнабаз III
Наступник Демарх
Батько Гарпал

ЖиттєписРедагувати

Був сином Гарпала, друга і скарбника македонського царя Олександра III. Перша згадка про Каласа відноситься до спільного походу разом з Парменіоном і Атталом за наказом македонського царя Філіпом II до Малої Азії (на той час володіння Перської держави). У 335 році до н. е. в Троаді Калас зазнав поразки від перських військ на чолі з Мемноном Родоським.

У 334 році до н. е. з початком походу царя Олександра III проти Персії очолив фессалійську кінноту. Відзначився у битві на Граніку. Після цього македонський цар призначив Каласа очільником Геллеспонтської Фригії. Так він став першим з македонян, який отримав титул сатрапа. Йому було доручено збирати данину в тому ж обсязі, що сплачувалася за персів. Трохи пізніше в підпорядкування Каласа була передана територія Пафлагонії та доручено підкорити племена віфінів і фініїв.

У січні 333 року до н. е. переміг перські та пафлагонські загони, що залишалися вірними Дарію III, зміцнивши владу в Фригії та Пафлагонії. За цим спробував встановити владу Македонії над Віфінією. Але наштовхнувся на організований опір місцевого династа Баса. Зрештою у війні з останнім Калас зазнав поразки й загинув, втім точна дата невідома. Це дозволило Віфінії здобути незалежність.

Ще за життя царя Олександра наступником Каласа на посаді сатрапа Геллеспонтської Фригії і Пафлагонії було призначено Демарха.

ДжерелаРедагувати

  • Smith, William (editor); Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, «Calas», Boston, (1867)
  • Waldemar Heckel, Who's Who In The Age Of Alexander The Great: Prosopography of Alexander's Empire. Oxford 2006