Відкрити головне меню

Каза (осман. kazâ, араб. قضاء‎, кадаʾ, множина أقضية, акдійя) — адміністративна та судова одиниця в Османській імперії. Запроваджена в середині XV ст. Натепер використовується в Туреччині, Сирії, Іраку, Йордані, Лівані, Палестинській державі. В перекладі значить «округ», «район», «правовий округ».

Османська імперіяРедагувати

Спочатку каза позначала судовий округ, де діяла влада того чи іншого каді (судді). Кожне бейлербейство, а потім еялет поділялося на певну кількість таких каза-округів. У 1839 році за реформою Танзимату керування такими округами передано цивільним чиновникам — каймакамам, що разом з каді вели судові процеси.

У 1864 році в результаті нової реформи каза стала адміністративною одиницею. Вона входила до складу санджаку. На чолі кази стояв каймакам або мютеселліми. В свою чергу каза поділялася на нахії (підрайони), де керували мюдюри. А нахія розділилися на каріє (села), якими керували мухтари.

Після утворення турецької республіки кази було перетворено на ільче.

Близький східРедагувати

В часи французького мандата каза зберігалася в Сирії. Втім, після здобуття незалежності перейменовано мінтаках.

В Іраку, Лівані мухафази (губернаторства) поділяються на арабізовану назву кази — кадаа (райони). В Йорданії та Палестині має статус підокругу.

ДжерелаРедагувати

  • Donald Quataert. The Ottoman Empire, 1700—1922. 2nd Ed. Volume 34 of New Approaches to European History. Cambridge University Press, 2005. p. 108. ISBN 9781139445917
  • Selçuk Akşin Somel. «Kazâ». The A to Z of the Ottoman Empire. Volume 152 of A to Z Guides. Rowman & Littlefield, 2010. p. 151. ISBN 9780810875791