Казачонок Олександр Михайлович
Олександр Михайлович Казачонок — військовий лікар, полковник медичної служби Збройних Сил України. Перший керівник Київського військового госпіталю після проголошення незалежності України при якому відбулись дві важливі події в історії закладу: прийом офіцерами військової присяги на вірність народу України та реорганізація 408-го Окружного військового госпіталю Київського військового округу у Головний військовий клінічний госпіталь Міністерства оборони України.
| Олександр Михайлович Казачонок | |
|---|---|
 Полковник м/с | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 22 березня 1955 (69 років) с.Погост Березинського р-ну Мінської обл. |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Рід військ |  Медичні сили |
З життєпису
ред.Народився 22 березня 1955 року у селі Погост Березинського району Мінської області.
В 1972 році закінчив середню загальноосвітню школу в Мінську і в тому ж році поступив до Мінського медичного інституту, який закінчив у 1978 році.
Службу військового лікаря почав у 224-му танковому полку 17-ї Криворізької Червонопрапорної дивізії 6-ї гвардійської танкової армії Київського військового округу на посаді начальника медичного пункту. З 1978 по 1982 рік був начальником медичної служби 230-го гвардійського танкового полку тієї ж дивізії.
В серпні 1982 року капітан медичної служби Олександр Казачонок був призначений на посаду командира 18-ї окремої медичної роти (м.Кривий Ріг).
За роки служби у військовій ланці проходив лікарську практику з терапії та хірургії, отримав спеціалізацію з військово-лікарської експертизи.
В 1986 році призначений начальником Новосанжарського військового санаторію.
В 1991 році Олександр Казачонок очолив 408-й Окружний військовий госпіталь Київського військового округу, згодом затверджений на посаді начальника Головного військового клінічного госпіталю 8 березня 1993 року. Проте вже в 1994 році полковник медичної служби Олександр Казачонок звільнився з лав Збройних Сил.
Після звільнення з армії декілька років працював у медичному бізнесі поки у 2003 році переїхав з родиною на постійне місце проживання до США.
Джерела
ред.- История Киевского военного госпиталя. Книга ІІІ. Киевский военный госпиталь во второй половине ХХ века. Главный военный клинический госпиталь Министерства обороны Украины // М. П. Бойчак. — Київ: Преса України, 2007. — 960 с. — ISBN 978-966-8373-80-0. (рос.)
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |