Йонджо (ван Чосону)

Правитель держави Чосон

Йонджо (кор. 영조, 英祖, Yeongjo, Yŏngjo); ім'я при народженні Лі Кум (кор. 이금, 李昑, I Geum, Yi Kŭm; 31 жовтня 1694 — 22 квітня 1776) — корейський правитель, двадцять перший володар держави Чосон.

Йонджо
кор. 이금
Portrait of King Yeongjo - Chae Yong Shin (蔡龍臣 1850-1941) Cho Seok-jin (趙錫晉 1853-1920) et (cropped).jpg
Прапор
21-й Ван Чосону
11 жовтня 1724 — 22 квітня 1776
Попередник: Кьонджон
Наступник: Чонджо
 
Народження: 13 вересня 1694(1694-09-13)
Чандук, Сеул, Чосон
Смерть: 5 березня 1776(1776-03-05) (81 рік)
Кьонхігун, Південна Корея
Поховання: Wolleungd
Країна: Чосон
Рід: House of Yid
Батько: Сукчон
Мати: Royal Consort Sukbin Choed
Шлюб: Queen Jeongseongd, Queen Jeongsund, Jeong Leed, Royal Consort Yeongbin Yid, Gwi-in Pungyang Jod і Suk-ui Nampyeong Mund
Діти: Q20652176?, Jinjongd, Q12625634?, Princess Hwapyeongd, Princess Hwahyeopd, Crown Prince Sadod, Princess Hwawand, Princess Hwayud, Princess Hwaryeongd і Q12625557?

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Був другим сином вана Сукчона. Зійшов на престол після раптової смерті старшого брата, вана Кьонджона.

За його правління в Кореї панівною була конфуціанська релігія. Сам ван з великою цікавістю ставився до філософії Конфуція й намагався призначати на важливі державні пости чиновників-конфуціанців. Доба правління Йонджо також позначилась діяльністю легендарного секретного урядового інспектора Пак Мун Су — людини, якій корейці з усієї країни могли скаржитись на корупцію серед чиновників.

Йонджо став першим корейським правителем, який вживав заходів проти посилення римо-католицького впливу. Особливої популярності католицтво набуло в провінціях Канвон і Хванхе. 1758 року католицьку релігію було оголошено поза законом, а корейська влада почала арешти й репресії проти місіонерів.

Чосон підтримував дипломатичні зв'язки з імперією Цін та Японією. Однак 1764 року було припинено відносини з Японією, влада якої була невдоволена видатками на утримання корейського посольства, що складалось з 400—500 осіб.

Єдиним неприємним інцидентом, що стався за часів правління Йонджо, була страта за наказом вана його сина, спадкового принца Садо. Принц страждав на психічне захворювання, неодноразово вбивав обслугу, а його зв'язок з фрейліною власної бабці вважався статевим збоченням[1]. Йонджо, відповідно до регламенту суду, не міг убити сина власноруч, і тоді, в серпні 1762 року Садо наказали піднятись у великий дерев'яний рисовий ящик. Спадковий принц перебував у ящику впродовж восьми діб, після чого помер від голоду й задухи. Від того моменту спадкоємцем престолу став Чонджо, який зійшов на трон 1776 року після смерті діда.

ПриміткиРедагувати

  1. Kim Haboush. The Memoirs of Lady Hyegyŏng: The Autobiographical Writings of a Crown Princess of Eighteenth-Century Korea. — 2. — Berkeley : University of California Press, 2013. — ISBN 978-0-520-20055-5.

ЛітератураРедагувати

  • Концевич Л. Р. Хронологія країн Східної та Центральної Азії = Хронология стран Восточной и Центральной Азии. — М. : Восточная литература РАН, 2010. — 806 с. — ISBN 978-5-02-036350-2.
  • История Востока. Восток на рубеже средневековья и Нового времени XVI—XVIII вв. — М., 2000. — 696 с. — ISBN 5-02-018102-1.
  • Курбанов С. О. История Кореи с древности до начала XXI века. — СПб.: Вид. С.-Петербурзького ун-ту, 2009. ISBN 978-5-288-04852-4