Йозеф Тошовський (чеськ. Josef Tošovský; нар. 28 серпня 1950(19500828), Наход, Чехословаччина) — чеський фінансист і державний діяч. Голова Державного банку Чехословаччини (19891992) і Національного банку Чеської республіки (19931997 і 19982000). Прем'єр-міністр Чеської республіки (19971998).

Йозеф Тошовський
Народився 28 вересня 1950(1950-09-28)[1][2][3] (69 років)
Наход, Східно-Чеська область, Чехословаччина
Громадянство
(підданство)
Flag of the Czech Republic.svg Чехія
Діяльність економіст, банкір, політик
Alma mater Вища школа економіки (Прага)
Заклад State Bank of Czechoslovakiad, Živnostenská bankad, Національний банк Чехії і Financial Stability Instituted
Посада прем'єр-міністр Чехії і Governor of the Czech National Bankd
Партія Комуністична партія Чехословаччини

БанкірРедагувати

Закінчив Вищу економічну школу в Празі за спеціальністю «зовнішня торгівля» (1973). З 1973 працював у Державному банку Чехословаччини, проходив стажування у Великій Британії (1977) і Франції (1980). У 19841985 — економіст філії чехословацького «Жівностенска банку» в Лондоні. У 19851989 — помічник голови Державного банку Чехословаччини. У 1989 недовго був заступником директора філії «Жівностенска банку» в Лондоні.

У кінці 1989 року після Оксамитової революції був призначений головою Державного банку Чехословаччини. Після розділу країни на Чехію і Словаччину став головою Національного банку Чеської республіки. Має почесні звання «Центрального банкіра року» (1993) «Європейського менеджера року» (1994), «Європейського банкіра року» (1996).

Прем'єр-міністрРедагувати

Під час політичної кризи 1997 президент Вацлав Гавел запропонував безпартійному Тошовському очолити уряд країни. Призначений прем'єр-міністром 17 грудня 1997, покинув свою посаду 15 липня 1998, повернувшись в Національний банк після дострокових парламентських виборів. До складу його уряду входили 6 безпартійних міністрів і 10 представників трьох правоцентристських партій (Громадянської демократичної партії (ГДП), Громадянської демократичного альянсу (ГДА) і Християнсько-демократичної унії — Чехословацької народної партії (ХДУ-ЧНП)). При цьому міністри-члени ГДП увійшли в уряд без санкції своєї партії і вийшли з її лав, утворивши Союз свободи. Парламентську більшість уряд Тошовського отримав лише за допомогою Соціал-демократичної партії, яка підтримала його, враховуючи, що він проіснує тільки до парламентських виборів 1998.

Основними завданнями свого уряду вважав реалізацію політики, спрямованої на якнайшвидшу інтеграцію Чехії в НАТО, боротьбу з корупцією в державному апараті, кримінальною та економічною злочинністю.

Уряд Тошовського відмовилося задовольнити вимогу Чеськоморавської конфедерації професійних спілок (ЧМКП) про 20%-ве підвищення зарплати співробітників бюджетної сфери, що призвело до одноденного попереджувального страйку.

Діяльність після 2000Редагувати

З 2000 — керівник Інституту фінансової стабільності Банку міжнародних розрахунків у Базелі (Швейцарія).

У 2007 газета Mlada fronta dnes опублікувала інформацію про те, що Йозеф Тошовський до Оксамитової революції співпрацював зі службою безпеки Чехословаччини — StB. Однак передача інформації в StB входила в його перелік службових обов'язків під час роботи у Державному банку, тому він не піддався обмеженню в правах у рамках люстрації.

Кандидат на посаду директора-розпорядника МВФРедагувати

У серпні 2007 міністерство фінансів Росії висунуло кандидатуру Йозефа Тошовського на пост директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду. У повідомленні міністерства він був названий «широко відомим фахівцем в області макроекономічного управління та фінансової політики». Міністерство фінансів Росії вважає, що «маючи серйозний практичний досвід в області міжнародного економічного співробітництва, будучи загальновизнаним фахівцем у питаннях фінансової стабільності, він — відмінний кандидат на посаду директора-розпорядника».

Сам Тошовський погодився з висуненням своєї кандидатури. Водночас міністр фінансів Чехії Мирослав Калоусек заявив, що його країна не підтримує кандидатуру Тошовського і «буде керуватися рекомендаціями ради міністрів фінансів і економіки держав-членів ЄС», який висунув кандидатом на цей пост Домініка Стросс-Кана. У тому ж році Стросс-Кан став директором-розпорядником МВФ, таким чином, висунута Росією кандидатура Тошовського не отримала підтримки, достатньої для обрання.

ПриміткиРедагувати

  1. Munzinger-Archiv — 1913.
  2. Czech National Authority Database
  3. Archive of Fine Arts — 2003.