Йоахім Ліцманн

Йоахім Ліцманн
нім. Joachim Lietzmann
Народився	1 вересня 1894; Кіль, Німеччина
Помер	19 вересня 1959 (65 років); Гамельн
Військове звання	Віце-адмірал
Орден Корони короля Звоніміра	Медаль Корони короля Звоніміра
	; ; ;

Йоахім Ліцманн (нім. Joachim Lietzmann; 1 вересня 1894, Кіль — 19 вересня 1959, Гамельн) — німецький військово-морський діяч, віце-адмірал крігсмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліцманн.

Біографія ред.

1 квітня 1911 року вступив на флот кадетом. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Ганза» і у військово-морському училищі. У жовтні 1913 року направлений для проходження служби в Ціндао. Після початку Першої світової війни японські війська почали операцію із захоплення Ціндао, 2 грудня 1914 року фортеця капітулювала і Ліцманн виявився в полоні. 24 листопада 1919 року повернувся на батьківщину.

27 серпня 1920 року прийнятий на флот, служив в береговій обороні, командував тральником. З 15 лютого 1923 року — командир міноносця Т-151, з 16 березня 1925 року — 2-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Нордзе». 30 вересня 1927 року переведений у Відділ флоту Морського керівництва референтом, з 27 лютого 1928 по 26 вересня 1930 року командував 1-й флотилією міноносців, а потім повернувся в Морське керівництво, де 28 вересня 1931 року обійняв посаду начальника відділу. З 9 жовтня 1933 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу в штабі командувача розвідувальними силами. 11 жовтня 1935 року призначений начальником відділу Імперського військового міністерства. З 24 травня 1934 року — військово-морський аташе в посольстві Німеччини в Парижі і Лісабоні. Одночасно в березні-листопаді 1936 року — військово-морський аташе при уряді Франсіско Франко.

24 серпня 1937 року призначений військово-морським аташе в Токіо, де залишався до 30 березня 1940 року. З 28 травня 1940 року — начальник штабу командувача-адмірала на Заході, з 22 червня 1940 року — у Франції. 8 квітня 1942 року призначений командувачем навчальними силами флоту, а 3 березня 1943 року очолив командування береговою обороною на Померанському узбережжі. З 10 вересня 1943 року — командувач-адмірал на Адріатиці (з перервою 4-16 липня 1944). 10 січня 1945 року призначений адміралом для особливих доручень на Південному Сході. 5 травня 1945 року взятий в полон. 5 червня 1947 року звільнений.

Звання ред.

Кадет (1 квітня 1911)
Фенріх-цур-зее (15 квітня 1912)
Лейтенант-цур-зее (3 серпня 1914)
Оберлейтенант-цур-зее (17 травня 1919)
Капітан-лейтенант (1 лютого 1922)
Корветтен-капітан (1 січня 1930)
Фрегаттен-капітан (1 травня 1935)
Капітан-цур-зее (1 січня 1937)
Контр-адмірал (1 січня 1941)
Віце-адмірал (1 жовтня 1943)

Нагороди ред.

Рятувальна медаль
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Колоніальний знак
Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
Орден Данеброг, лицарський хрест (Данія)
Орден Корони Італії, офіцерський хрест
Орден Святих Маврикія та Лазаря, офіцерський хрест (Італія)
Орден «За військові заслуги» (Болгарія), командорський хрест
Орден Вази, командорський хрест (Швеція)
Орден морських заслуг (Іспанія) 2-го класу, білий дивізіон (23 січня 1932)
Орден військових заслуг (Іспанія), 3-го класу, червоний дивізіон
Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест
Орден Священного скарбу 3-го класу (Японія)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Медаль «За Іспанську кампанію» (Іспанія)
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Орден Корони короля Звоніміра (Хорватія)
- срібна медаль (14 серпня 1944)
- орден 1-го класу з дубовим листям і зіркою
Німецький хрест в золоті (6 січня 1945)

Література ред.

Auf verlorenem Posten – Unter der Flagge des Grafen Spee, Ludwigshafen am Bodensee 1922

Література ред.

Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6

Посилання ред.

Фотографії і нагороди Ліцманна.