Илле Тукташ
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена машинним перекладом або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Тукта́ш Iлля́ Семенович (29 липня 1907, село Великі Токташі, Ядринський повіт, Казанська губернія (нинi Аліковський район Чувашія) — 20 січня 1957, Чебоксари) — чуваський поет, прозаїк, фольклорист. Член Спілки Письменників СРСР (1934). Працював головним редактором журналу Таван Атал.
Илле Тукташ | |
---|---|
Псевдо | Ille Toktash |
Народився |
29 липня 1907 Ядринський повіт, Казанська губернія, (нинi Аліковський район, Чувашія) |
Помер |
20 січня 1957 (49 років) Чебоксари, Чувашія ·туберкульоз |
Громадянство (підданство) |
![]() ![]() |
Діяльність | Поет |
Мова творів | чуваська |
Членство | Спілка письменників СРСР |
БіографіяРедагувати
Трудова діяльністьРедагувати
Навчався у Великотукташській початковій і Красночетайській восьмирічній школах. П'ятнадцятирічним підлітком брав активну участь у молодіжному русі. 1925 у стає секретарем комітету комсомолу Аліковской волості.
1926 - 1928 ах І. Тукташ вчиться радпартшколі. Потім працює в редакціях газети «Çамрăк хресчен» («Молодий селянин» та журналу «Хатĕр пул» («Будь готовий»). 1930 - 1932 ах відповідальний секретар газети «Колгоспник» у місті Самара.
Ілля Семенович спільно з Ісаєвим метрів, І.Вікторовим і Івановим-Пайменом доклав багато зусиль у виданні альманаху «Вăтам Атӑл» («Середня Волга»). Згодом працював у Чуваському книжковому видавництві, Чуваському науково-дослідному інституті. В 1942 - 1944 роках - військовий кореспондент на фронтах Великої вітчизняної війни. Повернувшись з фронту обирається Головою Правління Чуваського Спілки письменників.
Творча діяльністьРедагувати
Ілля Тукташ творив у жанрі ліричної поезії. Його твори «Шур кăвакарчăн» («Білий голуб»), «Ӳс, çĕршив, хăватлан» («Рости, країна, окрепнем»), «Тӑван çĕршив» («Рідна країна») золотими нитками вписані в скарбницю чуваської літератури. Гімном Чуваської республіки стала пісня, написана композитором Германом Лебедєвим на вірші Іллі Тукташа «Тӑван çĕршив» («Рідна країна»).
З-під пера Іллі Тукташа також виходили розповіді і повість. Майстер досяг успіхів і в літературних перекладах: переклав на чуваську мову деякі глави романів М. Шолохова « Піднята цілина» («Уçнă çерем»), «Тихий Дон» («Лăпкă Дон»), твори М. Горького «Дівчина і смерть» («Хĕрпе вилĕм»), «Пісня про сокола» («Кăйкăр çинчен хунă юрă»), сонети В. Шекспіра, вірші А. Навої, В. Лебедєва-Кумача, С. Алимова.
Багато працював збирав фольклор. Підготовлений Іллею Семеновичем матеріал усної народної творчості побачив світ у його праці «Чăваш фольклорĕ» («Чуваська фольклор»), виданого в 1941, 1949 роках.
Відомі книгиРедагувати
- «Сăвăсем» («Стихи») (1930);
- «Пĕрремĕш çĕнтерӳ» («Перша перемога») (1932);
- «Октябрь»
- «Вăкăр çырми» («Бичачий лог») (1933);
- «Чечек çыххи» («Букет») (1939)
- «Павел Лаптев» (1944);
- «Çĕр хуçисем» («Господарі землі») (1954);
- «Сăвăсемпе юрăсем» («Вірші та пісні») (1958).
Пам'ятьРедагувати
- Літературний музей імені І.С. Тукташа, Великі Токташі.
- Літературний куточок І.С. Тукташа, в Аліковском літературно-історичному музеї, с. Аліково.
- У м. Чебоксари - столиці Чуваської Республіки - ім'ям І.С. Тукташа названа одна з вулиць.
ЛiтератураРедагувати
- Гордеев Д. В., Силэм Ю. А, «Антология чувашской литературы», том I — проза, Чебоксари, 2003.
- Юрьев М., "Писатели Чувашии", Чебоксари, 1975.
- Ефимов Л. А., "Элĕк Енĕ" (Алiковскi край), Алiково, 1994.
- "Аликовская энциклопедия", составители: Ефимов Л. А., Ефимов Е. Л., Ананьев А. А., Терентьев Г. К., Чебоксари, 2009, ISBN 978-5-7670-1630-3.