З плином часу
«З плином часу» (нім. Im Lauf der Zeit[4]) — німецький дорожній фільм режисера Віма Вендерса 1976 р. Третя частина роуд-муві трилогії Вендерса, в яку увійшли Аліса у містах (1974) і Фальшивий рух (1975). Став одноголосним переможцем призу ФІПРЕССІ на Каннському кінофестивалі 1976.[5]
З плином часу | |
---|---|
нім. Im Lauf der Zeit | |
Жанр | драматичний фільм[1][2], дорожній фільм і бадді-муві |
Режисер | Вім Вендерс |
Продюсер | Вім Вендерс |
Сценарист | Вім Вендерс |
У головних ролях |
Rüdiger Vogler Hanns Zischler |
Оператор | Robby Müller |
Композитор | Improved Sound Limitedd |
Монтаж | Peter Przygodda |
Дистриб'ютор | Axiom Films (UK and Ireland) |
Тривалість | 175 хвилин[3] |
Мова | німецька |
Країна | ФРН |
Рік | 1976 |
IMDb | ID 0073152 |
Офіційний сайт |
Сюжет ред.
Фільм розповідає про кіномеханіка по імені Бруно Вінтер (Рюдігер Фоглер), який зустрічає Роберта Ландера (Ханс Zischler), який тільки що пережив розрив з дружиною, після того, як він направляє свою машину в річку через нерішучу спробу самогубства. Бруно дозволяє Роберту поїхати з ним, поки його одяг висихає, лише зрідка розмовляючи під час поїздки вздовж західної сторони Східно-німецького кордону в ремонтному автомобілі, відвідуючи кінотеатри, в яких щось вийшло з ладу.
Під час подорожі Бруно і Роберт стикаються з людьми у різних станах відчаю, в тому числі людиною, чия дружина покінчила з собою, направивши машину в дерево. Роберт відвідує свого літнього батька, і дорікає йому за неповагу до матері Роберта. Після того, як Бруно і Роберт мають незначні сутички після розмови про Роберта і його дружину, Роберт, нарешті, покидає Бруно, але Бруно пізніше помічає його, їдучи поїздом. Бруно продовжує свої візити в театри, в тому числі той, що більше не демонструє фільми, тому що власник вважає сучасні фільми експлуататорськими.
Актори ред.
Виробництво ред.
Фільм містить багато сцен без діалогів, в тому числі сцену дефекації, він був знятий у чорно-білому стилі давнім співробітником Вендерса, Роббі Мюллером.[6]
З плином часу був знятий у чорно-білому широкоекранному (5:3) форматі. Тільки перша сцена фільму, в якій Вінтер і Ландер зустрічаються, була знята за сценарієм, все інше було чистою імпровізацією акторів.[7] Вім Вендерс зняв 49000 м плівки, у заключній версії залишивши 4760 м. Камера ARRI 35 BL, плівка від Kodak (Plus-X and Four-X), скопійована на позитив ORWO.
Пісні, які грали у портативному одно-дисковому плеєрі Бруно: «Чим більше я дивлюсь на вас» Кріс Монтес, «Як і Едді» Хайнца, і «Король дороги» Роджера Міллера.
Вартість виробництва складала 730,800 ДМ (тоді еквівалентно $315,000). Фільм фінансувався з сценарної премію Федерального Міністерства внутрішніх справ у розмірі 250 000 німецьких марок.
Це був перший фільм Вендерса, зроблений його новою компанією Road Movies Produktion. Він зняв його у чорно-білому, тому що думав, що так буде «набагато реалістичніше і природніше, ніж у кольорі».[8]
Реакція ред.
У Німеччині Lexicon of International Film писав, що «Фільм Віма Вендерса поєднує в собі захоплюючу ясність і епічний спокій класичного роману виховання з міфічними якостями американського жанрового кіно… сам простір сприяє розкриттю героїв, думок і пейзажів».[9] Wolf Donner з «ді Цайт» казав, що «Рух, послідовна зміна мальовничих і багатозначних кадрів, високо поетичні композиції і технічна досконалість становлять особливу чарівність цієї тригодинної чорно-білої картини. […] Сцени, зняті в нічному тумані, у вечірніх і вранішніх сутінках, глибока різкість, різноманіття об'єктивів, райдужні ефекти при взаємодії фільтрів, природне та штучне освітлення, довгі кадри, де цілі пейзажі виглядають підсвіченими: ці формальні якості завжди одночасно несуть подвійний сенс цієї між-просторової мандрівки за межами звичайної прив'язки до реальності. Технічна віртуозність „З плином часу“ вразить кіноманів».[10]
Кінокритик Дерек Малкольм дав З плином часу 89 місце у його списку 100 улюблених фільмів. Малкольм каже, що Вендерс «досягає фізичного почуття часу, місця і атмосфери, і того, як на кожного впливає їхня крихітна крапка в історії». Він був порівняний з Easy Rider і Two-Lane Blacktop і називається завершеним роуд-муві.[11] Річард Комбс писав, що «відчуження-це не зовсім тема Вендерса, хоча його одинокі, самозакохані герої наводять на таку думку.»[12]
Фільм отримав приз ФІПРЕССІ на Каннському кінофестивалі 1976 і приз Золотий Хьюго на Чиказькому міжнародному кінофестивалі.[13]
Домашнє відео ред.
З плином часу вийшов 2008 року як DVD другого регіону з англійськими субтитрами.[14] У 1987 він вийшов як відеокасета.[15] У 2016 році, The Criterion Collection випустив цей фільм в регіоні 1 на ДВД і Блю-Рей, разом з Алісою у містах і Фальшивим рухом, як Вім Вендерс: Дорожня трилогія.[16]
Список літератури ред.
- ↑ http://www.imdb.com/title/tt0073152/
- ↑ http://www.filmaffinity.com/es/film535802.html
- ↑ Wim Wenders: Portraits Along the Road - Films. Janus Films. Janus Films. Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Festival de Cannes: Kings of the Road. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 8 травня 2009.
- ↑ Malcolm, Derek (26 жовтня 2000). Wim Wenders: Kings of the Road. The Guardian. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2012.
- ↑ Wim Wenders: Portraits Along the Road - Trivia. Janus Films. Janus Films. Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
- ↑ Wakeman, John. World Film Directors, Volume 2, 1945—1985. New York: The H. W. Wilson Company. 1988. p. 1171.
- ↑ Im Lauf der Zeit in Lexikon des Internationalen Films. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Wolf Donner in Die Zeit [Архівовано 4 грудня 2017 у Wayback Machine.] March 5, 1976
- ↑ Wakeman. p. 1171.
- ↑ Wakeman. 1172.
- ↑ Nick Harkin and Carly Leviton, "50 YEARS OF MEMORIES: HIGHLIGHTS FROM THE HISTORY OF THE CHICAGO INTERNATIONAL FILM FESTIVAL [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.], " Chicago International Film Festival, URL accessed 10 July 2016.
- ↑ Kings of the Road (DVD (region 2)). 2008. German with English subtitles.
- ↑ Kings of the Road (VHS). 1987. German language with English subtitles.
- ↑ Peter Sobczynski, "ON THE ROAD AGAIN: WIM WENDERS: THE ROAD TRILOGY COMES TO CRITERION BLU-RAY [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.], " RogerEbert.com[en], 1 June 2016, URL accessed 9 June 2016.
Посилання ред.
- Kings of the Road. Wim Wenders. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 24 січня 2015.
- Аналіз фільму: Au fil du temps (1976) [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (фр.)